В Європарламенті створюється група друзів України

В Європарламенті створюється група друзів України

Александер Мірскій, депутат Європарламенту від Латвії: «На сьогодні до цієї групи записалися 20 депутатів, які представляють практично всі фракції Європарламенту, зокрема,  Європейської народної партії, соціал-демократів, лібералів і незалежні депутати. Головною метою створення групи є практична допомога Україні в максимально швидкій європейській інтеграції країни. До діяльності парламентської групи планується залучити представників громадських організацій, а також бізнесу, які зацікавлені у співпраці з Україною за європейськими правилами. Ми визначили декілька напрямів діяльності цієї групи – експертні групи політична й економічна, експертна група з проведення моніторингу виборів в Україні. А далі, я думаю, що до групи друзів приєднуватимуться представники бізнесу, які є лідерами в основних галузях економіки як європейських країн, так і України. Йдеться не про створення групи друзів української влади чи групи друзів опозиції. Йдеться про створення групи друзів України, тому ми просили наших колег в Україні, аби при створенні аналогічної депутатської групи у Верховній Раді України до її складу були включені представники всіх політичних сил. Це не група підтримки якоїсь однієї партії».

 

Ірина Геращенко, депутат ВР, ініціатор створення групи: «Сьогодні у Верховній Раді є групи дружби практично з усіма парламентами світу, крім Європарламенту. Це не правильно, особливо враховуючи те, що стратегічною метою держави залишається інтеграція до ЄС. Основною метою групи зв’язків із Європарламентом є активізація діалогу щодо інтеграції України до ЄС. Наближення до Європи – чи не єдина ідея, яка сприймається більшістю політичних сил позитивно. Попри те, що головну і важливу роботу з питань адаптації законодавства України до ЄС у парламенті проводить комітет з питань євроінтеграції, а міжпарламентський діалог Україна–ЄС веде Комітет з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, ці органи мають обмежене коло депутатів різних фракцій, чітко визначене квотним принципом формування парламентських структур. В той же час у Верховній Раді України є набагато більше депутатів, зацікавлених в активізації міжпарламентського діалогу Україна–ЄС і готових активно до нього долучитися. Група дружби з ЄС планує тісну і плідну співпрацю із «Європейським вибором» і постійний діалог з Комітетом з питань євроінтеграції, який відіграє провідну роль в адаптації законодавства. Головна мета групи дружби - це активізація всіх форм міжпарламентського діалогу, залучення до дискусії позапарламентських інститутів, бізнесу. Група дружби не буде замінником парламентських об’єднань, а стане дискусійним форумом, який збиратиме парламентаріїв та представників інших суспільних груп, зокрема, журналістів, представників громадянських організацій, інтелігенції, бізнесових кіл.»

 

Володимир Фесенко, голова правління центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Депутати можуть створювати групи з розвитку стосунків з іншими країнами та іншими парламентами. А враховуючи пріоритетність для України європейської інтеграції давно треба було створити таку групу. Хоча є парламентський комітет, і, насправді, у справі європейсьої інтеграції України набагато більше може зробити профільний парламентський комітет, аніж депутатська група. В підсумку ефективність інтеграції в умовах президентсько-парламентської системи, коли Президент має парламентську більшість, визначатиметься діями Президента, виконавчої влади і парламентської більшості. Хоча свій внесок в розвиток стосунків з європейськими депутатами може внести і ця група, але революції вона не зробить».

 

Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»: «Саму по собі цю ініціативу я оцінюю позитивно. Коли в Словакії ми вивчали досвід євроатлантичної інтеграції напередодні її вступу до ЄС, їхня міжфракційна групаз євроінтеграції включала сто депутатів – тобто половину парламенту Словакії. З різних політичних партій. Це було те, що об`єднує конкуруючі між собою партії. Якщо ця група в українському параламенті займатиметься практичними питаннями європейської інтеграції Україні – це буде досить позитивно. І було би добре, аби туди ввійшли представнкии різних політичних сил. Тим більше, Президент України Віктор Янукович заявляє, що євроінтеграція – це наш пріоритет. Якщо ж це буде просто дружба – все зведеться лише до поїздок і прес-конференцій.»

 

Ігор Жданов, президент центру «Відкрита політика»: «Варто розглядати створення такої групи в двох аспектах. По-перше – це нормальне явище в роботі українського парламенту - налагоджувати зв`язки з парламентами інших країн. І груп зв`язків в парламенті достатньо. В більш вужчому контексті – це намагання точніше визначити європейську перспективу України  і діяльність такої групи сприятиме європейській інтеграції нашої держави, налагодження більш тісних зв`язків з європейськими парламентаріями. І Україні сьогодні вкрай необхідні більш серйозні прориви в напрямку адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Через налагодження таких зв`язків ми зможемо точніше доводити до розуміння європейських колег позиції України».

 

            Олександр  Доній, народний депутат України: «Будь-яка співпраця з європейськими структурами корисна, тим більше, якщо вона відбувається на відповідному рівні  - як на рівні грмоадських організацій, університетів, так і на парламентському рівні. Наприклад, при спілкуванні з депутатами німецького параламенту виявилось, що в них є програма по допомозі українським депутатам, і вони мають намір допомогти в першу чергу тим українським парламентаріям, які зазнають політичних репресій. Будь-які зв`язки допомагають налагодженню горизонтальних контактів з Європою».

 

Олександр Голуб, народний депутат України: «Створення такої групи - це імітація так званого руху в бік Європейського Союзу. Чесно кажучи, діяльність цієї групи буде максимально формальною. По-перше, з багатьма країнами Євросоюзу в нас вже існують групи дружби і налагодження стосунків. По-друге, зовнішню політику сьогодні визначає не парламент, а Президент, і він проводить достатній курс в цьому напрямку. Тому створення таких груп і відповідні заяви носять скоріш пропагандистський характер, ніж реальний і практичний».

 

Володимир Цибулько, політичний експерт: «Подібні наміри завжди правильні. Але, якщо судити  з персонажів, то Александр Мірський – це людина, яка в самій Латвії має доволі таку суперечливу репутацію. Якщо ж говорити про такі позастатутні об`єднання, то є параламентський комітет з євроінтеграції, і достатньо правильно побудованої роботи в комітеті, крім того, така ініціатива - це додаткова відповідальність депутатів. Краще б вони на повну силу працювали в своїх комітетах. Це більше громадська ініціатива ніж депутатський обов`язок, і наскільки вона буде ефективною, важко сказати. Українському парламенту лишився рік. Чи встигнуть депутати, створивши таке об`єднання, розгорнути серйозну діяльність – це питання.»

 

            Тарас Березовець, директор групи «Політтех»: «Очевидно, що кількість друзів України в Європарламенті є набагато більшою, ніж в Європейській Комісії. В України завжди були свої прихильники серед європарламентарів. Особливо це стосується центрально-східних країн ЄС і, звичайно, декількох країн Західної Європи, таких як, скажімо, Великобританія чи Швеція, які традиційно є великими друзями України. Інша річ, що Європарламент не має великого впливу на формування зовнішньої політики Європейсього Союзу, на відміну від Європейської комісії. Тому що функції Європарламенту не є таким великими, як функції парламентів в кожній окремо взятій європейській країні. Проте це матиме більше пропагандистський ефект разом із впливом на Єврокомісію та її відношення до України. Подібна ініціатива, безумовно, потрібна, тому що вона розвиватиметься в контексті україно-європейських стосунків,  і для того, щоб зробити їх більш дієвими, необхідна така інституалізація цих відносин. Можливо, з часом діяльність такої групи буде більш формальною – наприклад будуть створені якісь інституції в рамках ЄС, а наразі це більш схоже на жест моральної підтримки з боку європаралментарів до України».

 

            Тарас Чорновіл, народний депутат України: «Я підтримав цю ініціативу на засіданні нашого парламентського комітету із закордонних справ, де вона розглядалася і було виненесене позитивне рішення. Так само я підписався, і  входжу в цю групу. ВР має формально закріплене право створювати депутатські групи дружби з парламентами інших країн. В даному випадку Євросоюз має відповідний свій параламент. Після прийняття Лісабонських угод Євросоюз має двоїсту міжнародну природу: з одного боку це об`єднання багатьох держав, з іншого – структура управління – Європараламент - представляє Євросоюз як цілісність. Тобто фактично як велику потужну конфедерацію, єдину державу. Тобто юридично немає жодних порушень  в тому, що ми створили таку групу дружби з Європараламентом. Це не протирічить положенню про групи дружби і регламенту Верховної Ради, це наші конституційні права і можливості. Що стосується доцільності – безумовно, вона є. Тому що є формальний аспект наших відносин, який закріплений в відповідній двосторонній групі-асамблеї, яка діє між Україною і Європейським параламентом. Депутати, що водять до її складу, призначаютсья за чітким квотним принципом і діють в дещо іншій сфері. Це офіційна формальна складова здійснення контактів. Але в Європейському параламенті утворилась нова неформальна структура «Друзі України», яка має здійснювати неформальні контакти в напрямку просування нашої держави до ЄС. Відповідно з нашого боку мала би виникнути така струткура, яка би переслідувала такі ж цілі. Тому з політичного боку, створення нашої групи є дуже вигідним і правильним».

 

            Олег Зарубінський, народний депутат України: «Я позитивно ставлюся до усіх груп дружби, а їх в українському парламенті є десятки, в тому числі групи міжпараламентського співробітництва з парламентами багатьох країн. Це має як двосторонній, так і односторонній характер, є і міжпараламентські асамблеї, що є утвореннями більш високго рівня. Що стосується групи дружби з Європарламентом  – чим більше таких утворень, тим краще, єдине, необхідно, щоб вони були саме неформальними. Адже багато груп дружби, які є лише на папері. Моє побажання – щоб ті депутати, хто ввійдуть в групу, були активними і ініціативним, щоб це була група дієва та ефективна.»

 

            Олег Рибачук, голова правління громадської ьорганізації «Центр Спільних Дій»: « Я скептично ставлюся до подібних ініціатив, тому що вони мені нагадують часи Радянського Союзу, коли в нас було ціле товариство дружби з різними народами, і в той же час світ нас боявся. Світ змінився, а форми дружби з кимось залишились, і далеко не завжди вони об`єднують справжніх друзів. Я коли був народним депутатом, в парламенті дуже популярним було товариство україно-бразильської дружби, членами якого були 250 депутатів, бо всі вони хотіли потрапити на карнавал до Бразилії. У людей може бути дуже різна мотивація. Що стосується дружби параламентів України та ЄС, то Верховна Рада може в повному складі вступити в товариство дружби з Європарламентом, але, приймаючи закон про те, що червоний прапор має вивішуватись на державних установах і про те,  що злочини сталінізму не можна прирівнювати до злочинів фашизму, дуже важко знайти щирих друзів у більшості європейських параламентів. Мені самому це незрозуміло, наприклад, в моїй родині двох дідів розстріляло НКВД, і трьох розстріляло Гестапо. Так я маю нквдистам все пробачити, бо ніби свої стріляли, а Гестапо – це інший ступінь злочину? Європейці мислять саме так, і саме цим український параламент незрозумілий європейському. І створенням якихось фракцій дружби це питання не вирішити. Ментально наш парламент далеко не європейський, тому і товаришувтаи хоче по-радянськи. Товаришувати по-європейськи - це мати спільні цінності, щось спільно підтримувати і щось спільно засуджувати. У зовнішній політиці, коли мова йде про нагородження китайського дисидента, мабуть не варто не ховатися за позицію інших країн. Тому моя позиція досить змішана. Я розумію, що це якась красива піарівська ідея, але по суті вона не покращить стосунків. Нам потрібно ставати європейцями по духу, підтримувати європейські цінності, а не товоришувати пофракційно з одними фракціями європараламенту проти інших, як це відбувається зараз.»

 

Анатолій Баронін, директор аналітичної групи «Да Вінчі АГ» : «Впевнений, що значення цієї параламентської гурпи не варто переоцінювати. По-перше, інтеграція України до Європейського Союзу не стоїть на порядку денному ЄС. Стосовно можливості здійснення впливу на економічні процеси двостороннього співробітницвта, то депутати Європараламенту не мають на них фактично жодного впливу. Саме слабка економічна складова цієї групи є її слабкою ланкою. Ключові рішення, в яких зацікавлена Україна, ухвалюються Радою ЄС і Єврокомісією. Тому я скептично розцінюю потенціал такої групи навіть на рівні лобізму. На мій погляд, мова йде про намагання зовнішньополітичного посилення тих країн, які візьмуть на себе лідерство в роботі цієї групи. Це заявка на регіональне лідерство і посилення через нього статусу в армках ЄС. Здається, Латвія намагається підняти прапор адвоката України, який до цього часу несла Польща. Не виключено, що наближчим часом ця ідея буде дискредитована спробами  втручання у внутрішню політику України. Звертає на себе вагу той факт, що група створюється напередодні параламентських виборів в Україні,  і ймовірно, більша частина роботи групи буде присвячена саме цьому. Варто пригадлати, що подібні групи завжди активно створювалиь напередодні виборів,  а свого піку цей процес здобув в період 2003-2004 років, коли подібні утворення створювались в США.  Формування аналогічної групи

друзів  ЄС в українському параламенті, на мою думку – політично помилкове рішення, оскільки воно передбачає поділ народних депутатів, що дотримуються євроінтеграційної політики країни, та виділення з числа інших груп міжпараламентської співпраці, що діють сьогодні в ВР. Це автоматично закладає негатив, нівелюючи євроінтеграційну політику уряду і підкреслює відсутність єдності у сприйнятті депутатами курсу на європейську інтеграцію. Крім того, така група несе ризики перетворитися на дискусійний клуб без повноважень., що призведе до зростання кількості дискусій щодо необхідності інтеграції до ЄС, перешкоджаючи зовнішньополітичному курсу держави.»

 

Дмитро Видрін, політолог: «Свого часу я очолював групу дружби між українським та угорським параламентами, входив до складу груп дружби з німецьким і турецьким параламентом, але, на жаль, ці групи створювались, формалізувались, і на цьому робота закінчувалась, адже будь-яка дружба вимагає великої роботи. Ви не будете контактувати з людиною, якщо хоча б раз на тиждень не зустрічатиметесь, не обмінюватиметесь думками. Тому мало створити групу дружби. Треба створити певний контент цієї дружби, вкласти туди і зусилля, і емоції, і гроші також. Створили групу – це добре, це вже сота чи двохсота група дружби. Варто подивитись, чи буде вона така ж неефективна, чи навпаки, люди створюватимуть спільні проекти, в тому числі в гуманітарній сфері.»

 

Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова: «Сьогодні 450 депутатів українського параламенту мають складати групу дружби з Європейським параламентом. Принаймні на єтапі, коли це визначено пріоритетом державної політики, підтримується всіма виборцями, принаймні 60 відсотків, які висловлюють підтримку вступу України до ЄС, але громадяни відповідають досить рішуче. Тому будь-який депутат піде проти волі своїх виборців, якщо озвучуватиме інакші позиції. Якщо немає 450 депутатів, то хоч добре, що створюються групи дружби, можливо вони підштовхнуть своїх товаришів до більш конструктивних рішень. Я би підтримував такі ініціативи, тому що все, що спрямоване на реальну роботу в напрямку реалізації національних інтересів, а євроінтеграція є таким пріоритетом, це є позитив. Стосовно таких ініціатив в Європараламенті, то їх треба ще більше вітати, бо увага до України в останні роки серйозно зменшилась. В Європі зростає песимізм і певне розчарування, в першу чергу стосовно реалізації потенціалу України. Тому всі ініціативи, що стосуються привернення уваги до стосунків України та ЄС це те, за що Україна має бути вдячною, бо, за великим розрахунком, це наше завдання лобіювати інтереси України в Європі. Позитивом також є намагання експертного середовища бути пристуніми в Брюселі і пропагувати важливість двосторонніх відносин. Такі ініціативи з обох боків дадуть результат і привернуть увагу до відносин України і Євросоюзу, які вступають в нову стадію взяємовідносин, - політичну асоціацію і економічну інтеграцію »

 

 

 

 

последниеновости

  • 4 января 2013Наш канал на  Youtube

    Видеоматериалы консалтинговой компании "Партия власти" доступны на Youtube по адресу http://www.youtube.com/user/RPGRConsulting

  • 26 апреля 2012Эксперт: «Главные защитники» Андреевского провалили решение о защите улицы

     «Главком», 26.04.2012 г. Результаты голосования по изменению Устава территориальной общины города Киева свидетельствуют, что политические силы в Киевр

  • 25 апреля 2012Три причины, которые заставили оппозицию объединиться

    Газета "День", 25 апреля 2012 г.:

    Елена ДЬЯЧЕНКО, директор консалтинговой компании «Партия власти»:

  • 22 апреля 2012ЧИ ПЕРЕТВОРЯТЬСЯ «ПАРТІЇ ВОЖДІВ» НА РЕАЛЬНІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ?

     "Свобода слова", ICTV, 22 квітня 2012 р. Лідери "Батьківщини" і "Фронту змін" підписали «Декларацію єдності» і заявили про формування спільного списку на па

смотреть больше