ВЕЛИКИЙ РОЗПРОДАЖ? - Свобода слова 30 вересня 2012 року

ВЕЛИКИЙ РОЗПРОДАЖ? - Свобода слова 30 вересня 2012 року

Куликов: Доброго вечора. У прямому ефірі «Свобода слова». Я – Андрій Куликов. Міністерство економічного розвитку і торгівлі ініціює зменшення у п'ять разів списку державних підприємств, які раніше не підлягали приватизації. За прогнозом, від приватизації до бюджету країни має надійти до 60-ти мільярдів гривень. На що підуть отримані кошти? Експертів у студії «Свободи слова» запитуємо: чи зможе ця приватизація дати поштовх економіці в умовах глобальної кризи? Відповіді – в режимі бліцу. Володимир Фесенко, Центр прикладних політичних досліджень «Пента».

 

Фесенко: На мій погляд, вона зможе дати поштовх економіці лише за однієї умови – якщо буде ефективний власник і якщо все буде зроблено прозоро. Тоді буде поштовх. Якщо ні – на жаль, будуть негативні наслідки.

 

Куликов: В'ячеслав Піховшек, політичний аналітик, журналіст.

 

Піховшек: Справа в тому, що поки ми не побачили список підприємств, який буде пропонуватися на продаж, важко робити якісь висновки, з одного боку. З іншого боку, маємо негативний досвід лютого 2005-го року, коли одна заява прем'єр-міністра Тимошенко про реприватизацію трьох тисяч приватизованих підприємств, обвалила котирування української біржі. Мабуть, найголовніше – це дотримання прав власності. В цьому буде питання.

 

Куликов: Анна Дерев'янко, Європейська бізнес-асоціація.

 

Дерев’янко: Приватизация может решить вопрос с дефицитом бюджета, однако, гораздо больший эффект мы можем получить от установления прозрачного и комфортного бизнес-климата, если нам удастся победить коррупцию, установить справедливое правосудие и устранить фискальный прессинг.

 

Куликов: Яніна Соколовська, «Известия в Украине».

 

Соколовська: Приватизация от Порошенко, безусловно, лучше, чем реприватизация от Тимошенко – она не настолько бередит рынок и пугает инвесторов. Но вопрос в том, и кто станет новыми собственниками, и куда будут потрачены деньги.

 

Куликов: Вадим Денисенко, газета «Коментарі».

 

Денисенко: В часи позаминулого Президента був прекрасний анекдот. На запитання, чи вірите ви в економічні реформи, було дві відповіді: варіант номер один – Леонід Кучма проведе реформи; варіант номер два – прилетять марсіани і зроблять економічні реформи. На жаль, у нас знову варіант номер два.

 

Куликов: Олена Дяченко, політико-консалтингове бюро «Партія влади».

 

Дяченко: На сьогоднішній день, ідея приватизації державного сектору не є ідеєю Мінекономрозвитку. Це одна з вимог Міжнародного валютного фонду щодо продовження співпраці – і не лише до України. І не всі країни, які є реципієнтами коштів МВФ, вдало можуть долати кризу. Що дивує – що з боку української держави, з боку чиновників в якості причини необхідності приватизації виголошується те, що держава є неефективним власником. Отже, якщо вона поганий господар, то чи зможе вона добре провести цю приватизацію і чи зможе вона, врешті-решт, потім ефективно залучити ці кредитні кошти? Це питання.

 

Куликов: Михайло Ганницький, інформ-агентство «УНІАН».

 

Ганницький: Ну, проблема приватизации имеет два аспекта. С одной стороны, приватизация, конечно, – вещь правильная и оправданная. А с другой стороны, надо правильно понимать, что в наших условиях, в наших реалиях большинство этих предприятий, если они будут проданы, они будут проданы по очень заниженной цене представителям нескольких, по сути, олигархических структур, бизнес-империй. И, фактически, в условиях кризиса это улучшит их финансовое положение, но вряд ли улучшит положение страны.

 

Куликов: Олександр Чаленко, інтернет-видання “Revizor.ua”.

 

Чаленко: Ну, конечно, нужно продавать, потому что частное всегда лучше, чем общественное или там государственное. В 90-х годах, помните, всех пугали красными директорами. Сейчас нету красных директоров, мы живем прекрасно, хорошо в самом лучшем в мире… из всех возможных миров. Меня все устраивает. Пусть продают.

 

Куликов: Глядачі у студії «Свободи слова» сьогодні поділилися за відповіддю на запитання, чи може держава бути ефективним власником. 47% глядачів у студії вважають – може, – це буде зелена крива; 53% глядачів вважать – не може, – це червона крива. Активно працюйте із пультами, пані та панове. А я запрошую до центрального мікрофону Петра Порошенка, міністра економічного розвитку і торгівлі України. Пане Порошенко, перед тим, як перейти до теми приватизації, запитання таке… 28-го вересня у Ялті відбувся саміт глав урядів країн СНД, на якому, зокрема, я пригадую, ви збиралися врегулювати з Росією питання про впровадження утилізаційного збору на автомобілі. Повідомлень про результати цього саміту дуже мало у відкритих джерелах. Може, ви з перших вуст нам розповісте – результати є? І які?

 

Порошенко: Добрий вечір, Андрію. Добрий вечір, шановні учасники програми, шановні телеглядачі. Мені здавалося, що саміт достатньо детально висвітлювався. Але я з задоволенням повідомлю те, що було за, скажімо, офіційною церемонією. Саміт – це завжди не тільки підписання якихось урочистих документів, – зокрема, було прийнято рішення про приєднання до зони вільної торгівлі країн СНД Узбекистану, – це є потужний і цікавий ринок, який забезпечує не тільки купівлю та продаж товарів та послуг, а ще і сьогодні є важливим партнером в транзиті енергоносіїв. І я думаю, що оскільки цьому присвячена окрема глава угоди про зону вільної торгівлі СНД, це має абсолютно прямий інтерес України. Але це й величезна кількість двосторонніх зустрічей, на яких обговорюються найбільш актуальні проблеми економічного розвитку країни. Ми провели дуже ефективні переговори з прем'єр-міністром Білорусії. Причому, була окрема зустріч моя з прем'єр-міністром, де ми домовилися розширити виробничу і науково-технічну кооперацію між нашими країнами для розвитку українського і білоруського машинобудування. І ви знаєте, що на сьогоднішній день існує випереджаючий попит на сільськогосподарську техніку, ви знаєте ті напрацювання, які на сьогоднішній день є, наукові, технологічні між нашими країнами… І ми домовились, що протягом восьми місяців будуть створені об'єднання, спільне підприємство, яке дозволить сьогодні використати синергію від машинобудівних комплексів наших держав. Окремо відбулася зустріч з прем'єр-міністром Молдови, де також були абсолютно встановлені чіткі терміни щодо відкриття ринків Молдови для українських товарів і зняття так званого утилізаційного збору, який Молдова використовує сьогодні для виробників упаковки з України. Були отримані абсолютно чіткі запевнення, що до 15-го жовтня молдовський парламент проголосує в другому читанні рішення, яке звільнить українських платників від сплати цього дискримінаційного в молдовських умовах рішення. Була низка інших зустрічей – зокрема, з прем'єрами Киргизстану, Узбекистану. Найбільш важливою була зустріч з прем'єр-міністром Російської Федерації Дмитром Анатолійовичем Медвєдєвим, де ми дійсно обговорювали цілу низку позицій, починаючи від завантаження російською нафтою українських нафтопереробних заводів… Ви знаєте, що за перші вісім місяців поточного року у нас завантаження наших заводів впало на 20%. Це має бути негайно вирішено, і дані також конкретні терміни, де ми протягом трьох тижнів маємо з міністром енергетики і міністром економрозвитку Російської Федерації опрацювати спільні заходи, які дозволять сьогодні запустити українські нафтопереробні заводи. Була поставлена абсолютно чітка позиція про підтримку машинобудівного комплексу, спільні заходи по розвитку сільського господарства і агропромислового комплексу, і – ви абсолютно праві, – піднімалося питання незастосування до українських виробників так званого утилізаційного збору. Був запропонований прем'єр-міністрами обох країн проект міждержавної угоди, яка має пройти свої внутрішньодержавні процедури. В Україні це затверджено має бути українським урядом, в Російській Федерації це… оскільки там це норм закону, вона має пройти процедуру ратифікації. Ми домовилися, що це може бути зроблено до першого листопада. І якщо всі домовленості…

 

Куликов: Може бути зроблено чи має бути зроблено?

 

Порошенко: Це має бути зроблено до першого листопада. І всі ці процедури будуть прийняті. Мені… Я можу вам підтвердити, що дії наших російських партнерів були достатньо рішучі. І я сподіваюся, що та негативна тенденція, яку ми маємо в українському машинобудуванні, – на 21% впало сьогодні автомобілебудування, – ми зможемо цю негативну тенденцію зламати, відкривши пріоритетні для нас ринки для продукції України. Отже, на сьогоднішній день, мова йдеться на цих самітах про абсолютно конкретні практичні прагматичні речі по конкретних товарних групах, конкретні заходи, які мають буди зняті. Бо єдина ефективна форма антикризової політики – це ліквідації бар'єрів в торгівлі між країнами. Цьому була присвячена ратифікація угоди про вільну торгівлю СНД, цьому була присвячена підписана нами домовленість про створення групи по торговому діалогу між Україною і Митним Союзом, які також, – це було предметом нашої зустрічі, – що до кінця поточного року ті обмежувальні заходи, які діють по українським трубам, ми їх ліквідуємо і будемо мати відповідну квоту до 15-го року. Заходи, які діють по іншій продукції України, – зокрема, нержавіючій сталі, продукції харчової промисловості… І ми вийдемо на те, що свого часу, одразу ж після декларації, мною було задекларовано, – ми не маємо мати жодних обмежень в торгівлі між нашими країнами. Ключова наша позиція – це нульовий варіант. І я впевнений в тому, що ми його маємо досягнути. Це, з моєї точки зору, найкращий антикризовий захід.

 

Куликов: Але внаслідок оголошених намірів України переглянути ввізні мита на продукцію деякого європейського… надходять повідомлення, що в Брюсселі вже висловлюються про можливість заходів у відповідь про обмеження в якийсь спосіб українського експорту в ті країни і навіть про те, що це поставить під загрозу підписання угоди про асоціацію. Починається торгівельна війна з Європою?

 

Порошенко: Я хочу всіх заспокоїти. По-перше, жодного офіційного повідомлення з цього приводу не було. По-друге, ми ведемо по відношенню з Європейським Союзом абсолютно передбачувані… відкриті торговельні партнери. Сьогодні за моїм дорученням Валерій Тезійович Пятницький, уповноважений з питань європейської інтеграції був у Брюсселі, зустрівся з керівництвом Євросоюзу, яке відповідає з питань торговельної політики. Було чітко пояснено позицію України. І я хотів би її пояснити в аудиторії. Через три роки… Точніше, перше… Я вважаю, що переговори про умови вступу України до Світової організації торгівлі для України були не найкращими. Вони довго йшли. І ті протоколи, які підписувались, часто-густо підписувались не тільки з економічною мотивацією, а й інколи там була присутня політична мотивація. І тому рівень митного захисту українського ринку виявився дещо нижче, ніж у абсолютної більшості наших торговельних партнерів. Це перше. Друга позиція… Кожна країна, після того, як вона стала членом Світової організації торгівлі, і три роки неухильно виконувала всі правила та зобов'язання, які вона на себе взяла під час вступу, і по прошествии трьох років має право, гарантоване 28-ю статтею угоди про Світову організацію торгівлі, поставити питання офіційно про перегляд – про перегляд рівня митного захисту. Ми чесно вичекали три роки, ми чесно виконували всі зобов'язання. І на сьогоднішній день, буква в букву до 28-ї статті ми поставили до відома – бо у нас є лише цей коротенький термін – поставили до відома основних наших торговельних партнерів, що шановні друзі, ми збираємося переглянути – я ще раз підкреслюю, – не підвищити, а переглянути, де знизити, де збільшити рівень торговельного захисту нашого ринку в чіткій відповідності до ВТО. Право брати участь в переговорах з Україною мають лише наші найбільші торговельні партнери. Хто є нашим найбільшим торговельним партнером? – Європейський Союз. Чи буде стосуватися цей перегляд товарів з Європейського Союзу? – Ні. Чому? – А тому що ми парафували угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом. І якщо у нас є угода про вільну торгівлю, то підвищений рівень мита не розповсюджується на країни, з якими в нас є угода про вільну торгівлю. Хто наш другий найбільший партнер, який вже є членом Світової організації торгівлі? – Російська Федерація. Це ще 30% – 30% Європи, 30% нашого обсягу взаємного товарообігу. Чи будуть розповсюджуватися ці заходи на Російську Федерацію? Відповідь – ні, бо у нас з Російською Федерацією існує угода про вільну торгівлю, де маємо нульове мито. І цей митний захист не розповсюджується. Тому я думаю, що просто ті, хто чекали сенсації, ті, хто очікували, що от, ми діємо непрофесійно або непередбачувано, або непрозоро очікували, що буде відповідна реакція наших партнерів. На сьогоднішній день, у мене відбулася зустріч з представниками американського уряду сьогодні, мій заступник зустрівся з представником Європейського Союзу. Під час саміту ми обговорили це з нашими російськими партнерами… І хочу запевнити: перше – ми діємо абсолютно професійно, друга позиція – Україні нічого не загрожує, третє – ми передбачуваний надійний партнер, який має достатню аргументацію для того, щоб захистити власного виробника.

 

Куликов: Пане міністре, зараз чимало європейських країн шукають вирішення проблеми економічної кризи – в тому числі, і у масованій приватизації. Але в українських умовах наскільки ефективним буде використання отриманих від приватизації грошей? Чи не підуть вони лише на підтримання бюджету – на так зване проїдання?

Порошенко: Я категоричний противник того, щоби, по-перше, у нас була масована приватизація. Приватизація має бути тоді і в такому обсязі… так, щоб це було ефективно для держави.

 

Куликов: Я перепрошую. Але якщо з 1400-скількісь підприємств залишається лише 290, які не підлягають приватизації, це виглядає як масована.

 

Порошенко: Я ще раз хотів би підкреслити, що мова про те, що ми скорочуємо перелік підприємств, які заборонені для приватизації, і підприємств, які виставляються на приватизацію, – це дві різні речі. Для того, щоб відповісти на це питання, я хотів би, щоб ми визначили, які функції має нести держава. Соціальна держава, з моєї точки зору, має нести функції забезпечення громадян освітою, якісною охороною здоров’я, забезпечити оборону держави, забезпечити зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні зв'язки. А заробляння грошей або витрачання коштів платників податків на утримання та покриття збитків неефективно працюючих підприємств – це неефективне використання коштів платників податків. Я можу сказати на сьогоднішній день, що більше половини з 1492-х підприємств є збитковими, які держава дотує коштом платника податків, а велика частина з них просто припинили існування. І припинили існування не тому, що є теза, яку я хотів би донести всім… Це не просто аксіома, що держава не є ефективним власником. Держава не може бути за визначенням ефективним власником, бо 20 з чимось років держава в ці підприємства нічого не інвестувала. Ці підприємства застаріли на 20 років, і є фізично… абсолютна більшість з них не є конкурентоздатними. Незважаючи на те, що…

 

Куликов: Ви маєте на увазі саме українську державу в тому вигляді, в якому вона існує?

 

Порошенко: Ні, ні, ні. Вибачте. Ви можете взяти будь-яку іншу державу. Давайте візьмемо державу, яка залишила всю власність у державній власності і сусідню державу, яка все приватизувала. Північна Корея – стовідсоткова державна власність, де за десять років вмирає від голоду 4,5 мільйони людей. І Південна Корея, яка 50 років тому була абсолютно точнісінько в тому самому рівні розвитку, і на сьогоднішній день, є членом світової двадцятки, є однієї з найбільш розвинених країн світу з найбільш сучасною приватною економікою. І я думаю, що ця теза навіть не потребує обговорення. Я ще раз кажу, що на сьогоднішній день мені бридко, коли державна загальнонародна власність використовується бездарним менеджментом, який грабує це підприємство, і чиновником, який кришує. От, на сьогоднішній день, це є одне з джерел корупції. І для того, щоби позбавити чиновника і бездарного менеджера цього джерела коштів, фінансового потоку, який тільки грабує загальнодержавну загальнонародну власність, є на сьогоднішній день шлях лише один – публічна, прозора, ефективна приватизація. Бо інвестор має завезти кошти на модернізацію, інвестор має забезпечити ефективне господарювання, інвестор має створити конкурентне середовище. І ключове, що має робити підприємець або інвестор, – платити податки. І я думаю, що… У нас багато було дискусій щодо «Криворіжсталі» – всі пам'ятають – навіщо було приватизовувати… Нібито не в моїх інтересах згадувати це. От, я проаналізував п'ять останніх років сплати податків «Криворіжсталлю». «АрселорМіттал» один платить більше податків, ніж вся металургійна галузь України разом взята. І він в процесі експлуатації цього виробництва приніс більше коштів, ніж кошти, які свого часу були заплачені за його викуп. От, головна функція підприємства, – платити податки і заробляти прибуток, створювати робочі місця, платити достойну висококваліфіковану заробітну плату, – чого, на жаль, державні підприємства не мають можливості робити. Саме тому, коли стало питання, а яким же чином ми змінимо підходи, я – до речі, це моє рішення, яке було запропоновано, проголосоване урядом, воно не випущене, і поки що у Верховній Раді немає, – ми маємо змінити підходи. Бо підходом має бути не те, а що ще ми випустимо з цього довгого переліку в 1492 підприємства. Ні. Ми скажемо: а які підприємства за якими критеріями мають бути залишені в державній власності? А всі решта – ми маємо зняти заборону законодавчу на приватизацію, а приватизувати тоді, коли є гарні умови, гарний попит, гарний інвестор і прозора процедура приватизації.

 

Куликов: Володимир Фесенко.

 

Фесенко: Петро Олексійовичу, я хочу повернутися до теми наших зобов'язань по СОТ. Я чув, що насправді в уряді не всі підтримують вашу думку…

 

Порошенко: Це правда.

 

Фесенко: …що нема єдності в позиціях…

 

Порошенко: По цілій низці питань моя думка в уряді не завжди підтримується.

 

Фесенко: Ну, тут справа не в тому. Це нормально, коли є різні думки. Але це достатньо серйозна річ. Я чув таке, зокрема, і від дипломатів європейських, що і в Європейському Союзі це сприйнято з насторогою певною – отака постановка питання. Більше того, є ризик, що можуть бути зустрічні претензії до нас. І ще одне, скажімо так, критичне зауваження, – що ця ідея може бути пов'язана з лобістськими інтересами – коли захищаються представники окремої галузі. От, питання таке: чому все ж таки нема єдності в уряді в цьому питанні? В чому розбіжності позиції? І чи нема тут лобізму?

 

Куликов: Відповідь на ці запитання – після нетривалої перерви.

(РЕКЛАМА)

 

Куликов: У прямому ефірі «Свобода слова». При центральному мікрофоні – міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко. Вам слово.

 

Порошенко: Я хочу нагадати. Була висловлена паном Володимиром така певна підозра, чи не є заходи, які сьогодні нами запроваджуються на захист українського товаровиробника про можливий перегляд інструментів для цього захисту – чи не є ці заходи лобістськими. Я скажу абсолютно відверто: є. Бо на сьогоднішній день, нами були проведені наради з усіма без виключення асоціаціями українських галузевих виробництв. І ті, які навели достатньо аргументів для того, що у нас, наприклад, найнижчий серед сусідніх країн і країн наших конкурентів рівень митного захисту, що на сьогоднішній день ці країни і ці виробники реально потребують певних кроків з боку держави для нарощування конкурентоспроможного виробництва, – ми дійсно дуже уважно поставилися і до питання машинобудування, і до питання двигунобудування, суднобудування, і до питання хімічної промисловості, і до питання переробної промисловості – там, де вона цього потребує, а це лише 20% від решта, – і я вважаю, що цей крок співпраці з національним виробником, який платить податки, створює робочі місця і забезпечує платежі до державного бюджету, і є державницький підхід. Називаєте його лобістським? – я не буду сперечатися.

 

Фесенко: Петре Олексійовичу, а чому тоді не всі в уряді це підтримують, і чи не викличе це зустрічних заходів щодо України – якихось претензій вже до України, і доведеться платити за це?

 

Порошенко: Ще раз я кажу – ми тільки що з вами це детально обговорили – я підкреслюю, що наші дії є абсолютно вивіреними, абсолютно професійними, вони не стосуються і не торкаються наших основних торговельних партнерів, бо з ними ми маємо угоду про вільну торгівлю, і ці підвищення мит не діють. Ну, ще раз кажу, можу розкрити таємницю, бо на останньому етапі нашого переговорного процесу перед вступом до СОТу перелік країн, які виставляли вимоги щодо зниження відповідного митного захисту, ніколи з Україною не торгували, і їх руками сьогодні знижувався рівень захисту української економіки в інтересах інших країн. І от на сьогоднішній день ця процедура, яку ми започаткували, переговори або консультації з цього приводу мають брати тільки наші основні торговельні партнери. І тут у нас є абсолютно чітка аргументація, абсолютно прозора позиція, абсолютно, скажімо, ефективний переговорний процес, який зараз розпочатий з торговельними партнерами. І я хотів би друге сказати, до речі, – спростувати тези про те, що, нібито, моя позиція піддається нищівній критиці. Це моя компетенція і моя відповідальність. Я людина, яка ніколи не звик ховатися від відповідальності. Будь ласка, я прийняв це рішення – за кожну букву, за кожну позицію я несу особисту, персональну відповідальність.

 

Куликов: В’ячеслав Піховшек.

 

Піховшек: Петре Олексійовичу, я так розумію, що рішення уряду з цього приводу і парламенту, який потім буде вносити зміни у відповідний закон, ще попереду. Яка тоді ваша персональна, особиста позиція щодо приватизації або зменшення державної долі власності, тобто акціонування, підприємств, які забезпечують життєве функціонування української держави, тобто атомних електростанцій, “Укрзалізниці”, заводу Малишева, наприклад, військово-промислового комплексу. В принципі, в світі є дуже багато форм власності, в яких держава зберігає тільки частину контролю. Що має лишитися в стовідсотковій і що не має?

 

Порошенко: Моя позиція є абсолютно прозора. Атомна енергетика – це питання не лише виробництва електроенергії, це питання безпеки держави. Екологічної безпеки, ядерної безпеки і все таке інше. Питання про те, щоби приватизувати атомні електростанції, у нас не стоїть – досвід Японії, досвід інших країн є яскравим тому підтвердженням. Атомна енергетика завжди буде у власності держави. Тим більше, що це є найдешевше, найефективніше, і в той же час одне з найнебезпечніших джерел енергетики, і тут держава має забезпечити власну безпеку.

 

Куликов: Але ж ви, здається, вважаєте державу неефективним власником?

 

Порошенко: В даному випадку мова йде не про власність, а про забезпечення безпеки, і на сьогоднішній день, якщо ви візьмете заробляння грошей – це функція бізнесу, а забезпечення безпеки країни – це функція держави. І тут що важливіше – з моєї точки зору, тут важливіша функція безпеки держави. До речі, це саме йдеться про залізницю, бо полотно є абсолютним монополістом, там не треба мати особливі таланти, щоб мати бізнес, і на сьогоднішній день моя позиція – залізниця також має залишатися у власності держави. А завод Малишева, наприклад... Ну чому одні з найкращих танків у світі виробляються на приватних американських, англійських або британських підприємствах? Чому? – тому що, з моєї точки зору, завод Малишева сьогодні є, на жаль... великою частиною його прибутків є кошти платника податків, кошти державного бюджету. Я на сьогоднішній день вважаю, що має бути абсолютно вивірена – через корпоратизацію, через залучення ефективних партнерів, позиція, яка дасть можливість сьогодні забезпечити ефективне функціонування цього надзвичайно славетного підприємства яке не буде потребувати коштів державного бюджету і буде займатися ефективним виробництвом. Візьміть будь-яку галузь – візьміть суднобудування, державні заводи, які сьогодні знаходяться в державній власності, Завод шестидесяти одного коммунара в Николаеве, – кожен рік держава витрачає кошти платника податків на те, щоб гасити накопичену заборгованість по заробітній платі минулих років. Інші суднобудівні підприємства, які належать державі... суднобудівні підприємства приватні на сьогоднішній день збільшують робочі місця, платять податки і не потребують жодної копійки з держави. Я думаю, що це найкращий приклад, де треба бути державі, а де – ні.

 

Куликов: Я дякую міністру економічного розвитку і торгівлі України Петру Порошенку за участь у програмі “Свобода слова”.

 

Порошенко: Я також хотів би подякувати всім, закликати всіх до економічного патріотизму, і не тільки до економічного, бо питання демократії – це також питання патріотизму, питання свободи слова – це також питання патріотизму; і, я сподіваюсь, тема наклепу, про який сьогодні ви також будете говорити і який є категорично неприйнятним для України, є також питання українського патріотизму. Будемо патріотами.

 

Куликов: Дякую. Я запрошую до центрального мікрофона Арсенія Яценюка, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Пане Яценюк, у деяких аспектах програма Об’єднаної опозиції – ну, наприклад, у питанні приватизації – практично збігається із програмою Компартії. Ви проголошуєте, що повернете “незаконно привласнене олігархами справжньому власнику” і збережете національні надбання для наступних поколінь. “Справжнього власника” ви, напевно, з комуністами розумієте по-різному? Визначатимете за лояльністю до вашої політичної сили, тобто готуєте новий перерозподіл країни?

 

Яценюк: Доброго вечора всім. Дякую за можливість висловитися з дуже важливого питання. Тому що це питання не просто про приватизацію. Це питання, кому належить держава, кому належать об’єкти державної власності, і якщо вони будуть продаватися, то хто їх купить чи забере за копійки, як відбувалось в Україні завжди. Адже питання української приватизації має дуже довгу і, на превеликий жаль, дуже сумну історію. Думаю, що багато тут людей, які в цьому залі, і ті, які нас чують, добре пригадують 90-ті роки – пригадуєте, були такі приватизаційні майнові сертифікати? Всім їх тоді роздавали – всім же роздали, так? Обіцяли про те, що тільки ви отримаєте ці сертифікати, всі будуть щасливі, багаті, і всі отримають право власності на українські заводи. Але чомусь не сталось так, як гадалось. І чомусь з’ясувалось так, що в основному ті, які сьогодні при владі, вони сьогодні й стали власниками всіх українських заводів. Забрали металургію...

 

Куликов: Пане Яценюк, а ви, здається, в 90-ті роки брали участь у юридичному супроводі приватизації, так?

 

Яценюк: Дозвольте, я завершу. Забрали металургію, забрали гірничо-збагачувальний комплекс, забрали всю енергетику, зараз хочуть остаточно забрати “Укрзалізницю”, аеропорти, порти; і найважливіше, що вони хочуть зараз забрати, – це землю. Вони повторили цей досвід у 90-х роках, і зараз вони хочуть стати вже тепер магнатами земельними, знявши мораторій на землю, за копійки забравши у людей цю землю, під це вже на минулому тижні Верховна Рада України створила земельний банк, зняла обмеження на право власності на землю для іноземців, – і таким чином ми позбавимось останнього, що в нас залишилося, – це земельних ділянок. Люди бідують на землі, і тому зрозуміло, що при пенсії тисяча гривень - півтори тисячі гривень, коли приходить керівник районної адміністрації разом з прокурором і разом з суддею чи з міліціонером, – за дві - за три тисячі гривень вони вже сьогодні скуповують ці земельні паї. Те саме відбувається і з об’єктами приватизації. Я за те, щоби в Україні була приватна власність. За те, щоби в Україні приватний власник міг розвиватися, міг наймати людей, міг платити добру заробітну платню, міг платити податки, і обов’язково виконувати соціальну функцію. Адже це дуже важливо – щоби приватні власники великих підприємств не забували про те, що ті люди, які працюють на ці підприємства, повинні відпочивати, повинні мати достойне соціальне забезпечення, повинні мати садок, повинні мати школу. Це все повинно бути в руках приватного власника. Добре, ми підтримуємо позицію щодо приватизації. Але що в Україні відбувається протягом останніх двох з половиною років?..

 

Куликов: І ми дізнаємось вашу точку зору на те, що відбувається, після нетривалої перерви.

(РЕКЛАМА)

 

Куликов: У прямому ефірі «Свобода слова». При центральному мікрофоні Арсеній Яценюк, всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Прошу.

 

Яценюк: Ми вели розмову про те, що повинно відбуватися з об’єктами приватизації, якщо вони попадають до приватних рук. І я вже казав про те, що необхідні робочі місця, необхідна зарплата, необхідний соціальний пакет, необхідні школи, необхідні лікарні. Ну, якщо люди працюють на підприємстві і якщо це підприємство шанує цих людей і приватний власник їх шанує, то це все повинно бути в пакеті. Але що ми бачимо в Україні в реальності?.. Приватні компанії, які отримали право власності, на превеликий жаль, не завжди, але часто-густо, як це відбулося нещодавно у Запоріжжі, скорочують людей, зменшують заробітні платі, закривають усю соціальну інфраструктуру, закривають усе те, що несе на собі додаткові витрати: а це і лікарні, це і фельдшерсько-акушерські пункти. І таким чином фактично зменшують власні витрати. Є інша історія. Є історія того, що начебто розповідають, що держава – це неефективний власник. Звичайно, що держава – це неефективний власник. Якщо міністр призначає корумпованого чиновника на посаду керівника державного підприємства, то звичайно, він буде неефективний для держави. Але він дуже ефективний для себе. Він дуже ефективний для того міністра, який його призначив.

 

Куликов: А якого того міністра ви маєте на увазі?

 

Яценюк: Міністерство промислової політики, Міністерство енергетики – це ті міністерства, які в основі своїй тримають залишки державної власності. І треба третє ще сказати: про те, а як взагалі в Україні проходить приватизація. І хто в Україні може купити об’єкти державної власності? Я думаю, що ніхто з тих, хто знаходиться в цьому залі серед наших глядачів. Згадайте, як проходила приватизація тієї ж «Криворіжсталі». До того моменту, доки «Криворіжсталь» не продали на прозорому конкурсі, за неї українська держава отримала 1 мільярд американських доларів. А потім, коли цю державну власність повернули назад і перепродали вже на відкритому конкурсі, українська держава отримала 5 мільярдів доларів. А пройшло-то всього-навсього півроку з моменту приватизації. Повертаючись до вашого основного питання стосовно того, яка наша позиція по приватизації і що цей уряд хоче зробити в приватизації. Це не приватизація – це подарунки. Це подарунки президента Януковича своєму найближчому оточенню. І коли ви задали запитання про те, в чому різниця між нашими програмами, я вам скажу, в чому різниця. Те, що чесно і прозоро приватизовано, те, що працює на державу і працює на кожну людину, яка працює на цьому підприємстві, там, де платять заробітну платню, там, де вкладають у інфраструктуру, там, де заплатили державі реальні кошти... Нехай люди працюють. Але за два з половиною останніх роки основні об’єкти: в першу чергу енергетики: енергетичні облгази, обленерго, низка транспортних компаній, порти – усе це не приватизовано. За нього не платили гроші. За нього віддали копійки. Усе це подаровано. І тому в нашій програмі є чіткий пункт про одержавлення тієї власності, яку чинний президент Янукович подарував собі і своєму оточенню. Це не може бути у приватних руках. Вони вкрали в держави. Те, що вкрадено, повинно бути повернуто. А ті, які розкрадали, ті, які витягували з державної кишені мільярди, повинні понести відповідальність. У цьому наша суттєва різниця між програми інших партій і нами.

 

Куликов: Олександр Чаленко.

 

Чаленко: Арсений Петрович, вот я постоянно вот хочу задать вам вопрос, но у меня никогда не получалось. Я просто изучил вот список вот объединённой оппозиции. Вот. И вот ту часть, которую вы перевели туда. Вот я посмотрел... Значит, вот на одном из митингов вы, вот выступая, говорили, что вот вы добиваетесь того... хотите того, чтобы вот минимум – да? – вот человек должен получать в месяц... ну, где-то составлял 2 тысячи 400 гривен. Мало того, вы хотите увеличить этот минимум на 30 процентов. И вот когда я изучал ваш, значит, список вот, ну, тех людей, которые стали кандидатами в депутаты от «Фронта змін» и, естественно, от «Батьківщини», я обнаружил такую вещь, да?.. Что же вы людей морите голодом? Вот у вас, например, вот Андрей Пышный, да?.. Получает у вас зарплату 1-ну тысячу гривен в месяц. А при этом ему нужно содержать «Мерседес» 500-й. Как это у него так получается? Нехорошо. Потом, смотрите: у вас, значит, есть такой вот, там, советник... Зовут его Андрей Иванчук. Он вообще денег не получает. А ему нужно содержать яхту, «Мерседес», «Ленд Ровер», «Тойоту». Что же вы так людей, короче говоря, угнетаете? Это первое. Потом... Когда я вот сюда сегодня пришёл, Арсений Петрович, я заметил, что у вас плохое настроение. Вот ходит такой вот слух, там, в вашем штабе, что...

 

Куликов: Зато у вас – судя по всему, отличное.

 

Чаленко: Отличное. Да. У меня – всегда хорошее. Всегда... Да, вот ходят такие слухи, что якобы вот после того, как вы ознакомились с последними рейтингами, которые не растут, вы впали в депрессию: якобы перестали ночью спать, проблемы с поджелудочной железой... Вот что?.. В чём проблема? Почему такое плохое настроение? Да, кстати, вот...

 

Куликов: Вопрос понятен, господин Чаленко.

 

Чаленко: Да. Вот смотрите... Андрей, я прошу прощения.

 

Куликов: Нет. Я прошу прощения. И вам прощения не даю, да?.. Физиологию оставим в стороне.

 

Чаленко: Хорошо-хорошо.

 

Куликов: Арсеній Яценюк.

 

Яценюк: Я дякую за те, що ви задаєте вже в третій раз одне і те ж саме запитання. Якщо ви дивитеся декларації тих, які ідуть до Верховної Ради України, то я вас дуже прошу уважно подивитися.

 

Чаленко: Так.

 

Яценюк: Ці дві людини, про яких ви сказали, живуть на ті доходи, які вони отримують як процентні доходи від депозитів. Тому що ці дві людини не працюють уже протягом останнього півтора року, а працюють тільки на політику. Це перше. Друге... Я би дуже хотів, щоб ви так само прискіпливо принесли декларацію президента України, прем’єр-міністра України і членів Кабінету Міністрів України.

 

Чаленко: Да с ними всё понятно. С ними уже всё понятно.

 

Яценюк:І дали відповідь на запитання: звідки в чинного президента на 150 гектарів землі і на декілька десятків мільйонів доларів – а точніше, сотень мільйонів доларів – нерухомості? Звідки у членів Кабінету Міністрів України, у членів уряду України: в країні, де 80 відсотків бідних людей: це за статистикою Організації Об’єднаних Націй... Звідки у всіх членів Кабінету Міністрів України загальні доходи 2 мільярди гривень? І тепер – третє: що стосується цієї приватизації. Як ви думаєте, хто буде приватизовувати ці об’єкти державної власності? Ці ж міністри і цей же прем’єр, які сьогодні біля влади. Чому вони так швидко прийняли рішення про те, щоби протягом найближчих двох-трьох місяців продати близько 1-ї тисячі об’єктів державної власності?..

 

Чаленко: Арсений Петрович, я прошу прощения. Арсений Петрович, вы начали не на тот вопрос отвечать. Послушайте. Вот у вас в каждом списке...

 

Яценюк: Вони чудово розуміють про те, що у тому випадку, якщо вони втратять владу, то вони не зможуть грабувати далі, як вони грабують. А що стосується...

 

Чаленко: А вот Александр Ярошенко: возглавляет...

 

Куликов: Господин Чаленко...

 

Чаленко: Ну подождите. Одну секунду. Ну вы же не тот вопрос...

 

Куликов: Господин Чаленко!

 

Чаленко: У вас там каждый занимает по 1-й тысяче... Вот смотрите... Вот вы знакомы с таким Александром Ярошенко?

 

Куликов: Господин Чаленко, Арсений...

 

Чаленко: Как он у вас умудрился заработать 2 тысячи 400...

 

Яценюк: Більше того: пане Чаленко, коли я бачу вас, у мене завжди дуже хороший настрій. Більше би таких людей біля Партії регіонів – і ви тоді точно програєте вибори.

 

Чаленко: Послушайте... Послушайте, Арсений Петрович...

 

Куликов: Нестор Шуфрич, Партія регіонів. Нестор Шуфрич.

 

Шуфрич: Дякую. Ми тільки що чули чудову репліку... Старий анекдот, що реформу якщо не проведе президент Кучма, то проведуть марсіани. Арсеній Петрович, я, до речі, згадую вашу президентську виборчу кампанію. Там дійсно воно було щось марсіанське. Оці от там... як ці люди тоді говорили... «Яценюк на тропе войны». У мене питання... Таке враження, що ви дійсно...

 

Яценюк: Ви за мене голосували чи ні?

 

Шуфрич: Арсеній Петрович, уявіть собі, що ні.

 

Яценюк: Бо я вашого голосу не дорахувався.

 

Шуфрич: Арсеній Петрович, ну почекайте трошки.

Може, переконаєте. А може, ні. Подивимося.

 

Яценюк: Ну, оце вже друга розмова.

 

Шуфрич: Арсеній Петрович, але в мене таке враження, що ви дійсно з Марсу до нас прийшли. Таке враження, що ви вперше в Україні і все для вас нове, що ви нічого раніше не бачили... І от не бачили ті руки, які нічого не крали. І що ви не були поруч із тими руками. І згадайте, будь ласка: а обленерго абсолютна більшість, облгази, про які ви зараз говорите, – початок приватизації теплової енергетики хіба не в «помаранчеві» 2005-2010-ті роки почалося? А скажіть, будь ласка: хіба не ви були одним із найкращих фахівців приватизації, працюючи в цьому напрямку в «Аваль-банку»? Тому я би просив би бути дуже коректним в оцінках. Тому що люди при пам’яті, ви ще теж поки що пластичну операцію не зробили. Усі пам’ятають, що ви були міністром економіки, що ви були міністром закордонних справ, що ви були головою Верховної Ради України. І в принципі, все те, про що ви говорите, ви мали чудову нагоду зробити. У вас був президент України, у вас був уряд, у вас була більшість у парламенті. І зараз ви задаєте нам питання, які могли би задати самому собі. Чому у вас так не сталося? Чому ви зараз нібито хочете нас навчити? І, до речі, навчаєте дуже погано. Я уважно прочитав ваше інтерв’ю. От ви тільки що сказали «Комерсанту», що ви хочете підняти пенсію на 334 гривні. Ну, чесно кажучи, з вашим економічним досвідом могли би прорахувати, що зараз у держави є можливість її підняти трошки більше. І ми за цей час підняли вже на 400 гривень. І в наступному році беремо зобов’язання трошки більше...

 

Куликов: Зрозуміло.

 

Шуфрич: Тому будьте, будь ласка, дуже уважні у ваших оцінках, у ваших...

 

Куликов: Зрозуміло, пане Шуфрич.

 

Шуфрич: І я ще раз хочу сказати: ви не з Марсу в Україні взялися. Ви були при владі... При абсолютній владі.

 

Куликов: Пане Шуфрич...

 

Шуфрич: І мені дуже...

 

Куликов: Пане Шуфрич, це вже повтор. Арсеній Яценюк.

 

Яценюк: Дякую, шановний пане Шуфрич. Шановна громада, прошу підняти руку, кому тут підняли пенсію на 334 гривні за один день.

 

Голос: На 400.

 

Шуфрич: Хто сказав «за один день»?

 

Яценюк: Пенсії... пенсії підняли ви всього-навсього на 100 гривень. І то перед виборами. Це перше.

 

Шуфрич: О!..

 

Яценюк: Друге... В нашому законі, який був проголосований у вересні-місяці минулого року, який, до речі, президент Янукович відмовився підписати... Це була особисто моя поправка. Перерахунок пенсій для 10-ти мільйонів пенсіонерів і їх осучаснення на новий рівень середньої заробітної платні. Це і було 334 гривні. Ви в результаті підняли. Це правда: ви підняли. Пенсійний вік для 15-ти мільйонів українських жінок – на 5 років. І вирішили... і вирішили проблему Пенсійного фонду дуже просто. Причому знаєте, які цинічні?.. Значить, у них основна мотивація була для підняття пенсійного віку – що начебто такий самий пенсійний вік у країнах-членах Європейського Союзу. Тільки вони не сказали другу частину цієї розмови: що в країнах-членах Європейського Союзу такі самі, як ми, люди живуть на 12 років довше, ніж в Україні. А вони зробили дуже просто: пенсійний вік – 65 років, а середня тривалість життя для чоловіків – 62 роки. Просто до пенсії не доживають – і пенсії не треба платити. Тому ви і підняли. Я знаю про ваші досягнення. Що стосується вашого запитання про те, де я працював... Звичайно, якщо ця передача буде приділена моїй роботі, то я з великим задоволенням розповім про все, що мною робилося на всіх посадах. Починаючи, до речі, зі вступу України до Світової Торгівельної Організації, про що тут Порошенко розповідав. А закінчуючи спрощеним візовим режимом між Україною і Європейським Союзом. Але це не зараз... зараз не про це розмова. Зараз розмова йде про приватизацію. І я думаю, що ви, пане Шуфрич, як самий великий фахівець у питанні приватизації, тому що ви приватизували левову частку всіх надр в Україні, ви є найбільшим власником газових родовищ в Україні... І тому ви добре розумієтеся в об’єктах приватизації.

 

Шуфрич: Ну, пане Андрію, можна?.. Я вибачаюся.

 

Куликов: Яніна Соколовська.

 

Шуфрич: Пане Андрію, коротка репліка.

 

Куликов: У вас буде... у вас буде змога.

 

Шуфрич: Так...

 

Соколовська: Да. Арсений Петрович, мы так много говорим тут о приватизации... Нам известен такой борец с неправильной приватизацией Юлия Тимошенко, которая не далее как 22-го апреля сделала заявление о том, что оппозиция придёт в парламент и распадётся на части, разойдётся по разным квартирам. Вы же утверждаете, что оппозиция идёт единым фронтом. Так единым или как сказала Тимошенко?

 

Яценюк: Жодного разу Юлія Тимошенко такої заяви не робила. Більше того: я завтра лечу до Харкова...

 

Соколовська: 22-го апреля оно было распространено в Интернете.

 

Яценюк: ...і накінець-то в нас буде можливість зустрітися з Юлією Тимошенко. Тому що протягом одного року мені не дають можливості зустрітися з Тимошенко. По незрозумілим причинам. Я розумію, чому зараз не дають, але зараз під тиском міжнародної громадськості дали. Тому я думаю, що ті сподівання на те, що опозиція розколеться, ніколи не справдяться. Рівно півроку тому говорили про те, що опозиція ніколи не об’єднається. Ми об’єдналися. Ми об’єдналися. Ми об’єднали вісім партій, ми показали, що ми здатні об’єднуватися і домовлятися. І ми покажемо, що ми здатні перемогти партію Регіонів на цих парламентських виборах. І змістити і Януковича, і цей режим.

 

Куликов: Олена Дяченко.

 

Дяченко: Арсеній Петрович, ставши в парламенті однією фракцією, ви розумієте, що на наступних виборах ви втратите одного суб’єкта виборчого процесу з усіма його можливостями. Ставши двома фракціями, ви трошки обманете свого виборця і це буде початком кінця об’єднаної опозиції. Чи ви вже думали над тим, будете ви однією фракцією чи двома в парламенті? Чи це поки що для вас занадто далека перспектива? І друге запитання з приводу вашого висловлювання у Львові, де ви назвали Стецьківа і Донія зрадниками... Але ми розуміємо, що вони досить... ну, є шанси пройти в парламент. Чи будете ви з ними співпрацювати? Чи ви їх відкинете через те, що вони критикують опозицію? Тоді де ж демократія у вашій політичній силі?

 

Яценюк: Дякую вам за запитання. Я думаю, що навряд чи людей цікавить, що таке питання фракції. Проте я скажу: якщо ми йдемо як єдина об’єднана політична сила на базі всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», то це означає, що в нас буде єдина фракція. І це означає, що після парламентських виборів у нас буде єдина партія. Але зараз важливо... не фракція і партія. А важливо, що ми на наступний день після того, коли прийдемо до парламенту, будемо робити. Оце найважливіше питання для тих людей, які нас зараз слухають. І тут у нас є дуже чіткий план змін. Починаючи з політичних питань: я кажу про закон України про порядок імпічменту президента, я кажу про закон України про відкликання народного депутата України, я кажу про прийняття закону України про кримінальну відповідальність за голосування чужими картками, накінець-то щоб депутат Чечетов став безробітним. І я кажу про зменшення на два рази витрат на утримання Верховної Ради України. Я кажу про зменшення на 12 мільярдів гривень утримання президента, уряду, міліції і прокуратури. Саме на рівень 2009-го року.

 

Голос: По поводу Дония...

 

Яценюк: Я кажу про проведення медичної реформи, про прийняття освітнього закону, про прийняття закону про перше робоче місце для молоді. Я кажу про серйозні зміни для країни. І для цього ми йдемо до парламенту...

 

Куликов: А що ви кажете про Донія і Стецьківа?

 

Яценюк: Що стосується ваших запитань по тим кандидатам у депутати, які не йдуть від об’єднаної опозиції... Вони прийняли рішення самостійно йти, на превеликий жаль, не дивлячись на те, що особисто я і інші члени команди просили цих депутатів вибрати будь-який округ – я підкреслюю: будь-який округ – і отримати повну підтримку об’єднаної опозиції. Але зараз шансу вам дати, щоб сварилися між опозиційними кандидатами в депутати, я не дам. Тому сваритися ми з ними не будемо.

 

Куликов: В’ячеслав Піховшек.

 

Дяченко: Так а у фракцію ви їх візьмете чи ні?

 

Куликов: В’ячеслав Піховшек.

 

Піховшек: Я... я, власне кажучи, з Донієм і Стецьківим сам переговорю, щоб дізнатися, чи вони з вами також сваритися не будуть. По-друге, я підтверджую те, що сказала Яна Соколовська: про 22-ге квітня і заяву пані Тимошенко. Це кругом розійшлося. Про те, що ви проходите в парламент, а там розділяєтеся. Це, ну... Дезавуюйте цю заяву. У мене питання таке, більш політологічне, Арсенію Петровичу. От я проаналізував рейтинги, які дають наші служби всі: «КМІС», «Соціс», центр «Демократичні ініціативи» також... Починаючи із серпня-місяця. Порівняв усі рейтинги з вашими рейтингами, які були до цього на президентських виборах. Бачите, що я можу сказати?.. Тут ситуація така, що рейтинг опозиції не росте. Зараз рейтинг вашої політичної сили не росте. Зараз виборча кампанія... ну, більш-менш десь якось уже в такій, серединній, фазі, чи що... доходить до кінця. І тут питання в тому, що... Ну, можливо, тут не кожен і може, напевно, потягнути на собі такий вантаж, так?.. Може, вам варто визнати, що чи «Батьківщина» зробила помилку, взявши вас? Чи, може, ви зробили помилку, взявши «Батьківщину»? Може, «Батьківщині» треба було з Кличком об’єднатися? Може, вам треба було з Кличком об’єднатися? Я зовсім не закликаю вас критикувати Кличка. Боронь Боже. Ви готові переглянути свою позицію? Готові в усякому випадку чесно визнати, що, можливо, була зроблена помилка?

 

Яценюк: Я дуже дякую вам за запитання про соціологічні дослідження. Щоправда, ви забули ще... ви забули ще прокоментувати три заяви найбільш іменитих українських соціологів, які пролунали протягом останнього тижня: що вся українська соціологія сьогодні – це фальшована. Ви готуєте до того громадськість...

 

Піховшек: Ви зараз ображаєте людей, яких ви не маєте права ображати.

 

Яценюк: І ви готуєте людей до того...

 

Піховшек: Ви не маєте права ображати...

 

Яценюк: ...що Партія регіонів повинна виграти на цих виборах. І ви сьогодні вже закладаєте начебто зерна про те, що на цих парламентських виборах виграє Партія регіонів.

 

Піховшек: Я особисто знаю... Про кого ви говорите?

 

Яценюк: Тепер я вам скажу дуже чітко про те, які помилки чи не помилки зроблено. Ми зробили правильне рішення, єдине вірне рішення: ми об’єдналися як об’єднана опозиція. Ми разом. Нас вісім партій. Ми стали реальною силою. Ми єдині, які зможемо не тільки зупинити Януковича, але й повернути Україну на європейський шлях. Ми переможемо на цих виборах. І ми з вами зустрінемося 29-го числа. І я думаю, що ви привітаєте нас як об’єднану опозицію.

 

Куликов: Пане Яценюк, але в заяві, яку цитують: що соціологи сказали, що вся українська соціологія фальшована... Це все одно, як є такий знаменитий силогізм...

 

Чаленко:Такого не было. Неправда.

 

Куликов: ...що адвокатам не можна довіряти, навіть коли про це говорить сам адвокат.

 

Яценюк: Три...

 

Куликов: Суперечність – це технологія, можливо?..

 

Яценюк: Було три...

 

Куликов: Так.

 

Яценюк: ...заяви із цього приводу. Про те, що йде масоване фальшування соціологічними дослідженнями.

 

Піховшек: Але там не згадувалося про вміст навіть і близько при цьому.

 

Яценюк: І на превеликий жаль, це відбувається завжди перед кожними виборами. Перед кожними виборами. Хто більше грошей дав, ті і показують соціології. Но я не бачив за два місяці кампанії...

 

Піховшек: Академіки в Академії наук України.

 

Яценюк: Я не бачив ні однієї людини, як вона виглядає: може, мені просто не вдалося, – яка би хотіла підтримати партію Регіонів. Ну, я не бачив таких людей.

 

Куликов: Володимир Фесенко.

 

Фесенко: Ні. Ну, якщо можна, от, Арсеній Петрович, раджу... да, спокійніше до соціології ставитися. Але я можу сказати... Я був на тій прес-конференції особисто, запитував Володимира Паніото... Їх змусили... Вони не хотіли оприлюднювати ці дані. Тому що в них були підозри...

 

Піховшек: Як можна змусити академіків Академії наук? Ну що ви?!

 

Фесенко: Співавтором цих опитувань була, скажемо так, американська організація, яка жодних досліджень ніколи не робила.

 

Яценюк: Її немає: цієї організації.

 

Фесенко: Ні. Сайт є. Сайт є.

 

Голос: Але він... але він не працює. Да-да.

 

Фесенко: Сайт є, але... Ні. Людина, яка від цієї організації представляє... ну, представляє цю організацію, є професійним лобістом. Не дослідником, а професійним лобістом. Тому там не все... На жаль, маніпулювання...

 

Куликов: Дякую... дякую, панове!

 

Фесенко: Маніпулювання соціологією є.

 

Куликов: Дякую.

 

Фесенко: Є.

 

Куликов: Стислий коментар від Арсенія Яценюка. Пане Чаленко, дякую.

 

Фесенко:Я думаю, в начале октября узнаем.

 

Чаленко: Нет. Ну, Володя...

 

Куликов: Все.

 

Яценюк: Повертаючись до питання державної власності і держави в цілому... Ми за те, щоб усі в Україні мали рівні можливості. Всі. Громадяни... Всі ті, які хочуть змін для країни. Але я проти того, щоби мала і мізерна низка українських чиновників прийняла рішення і за копійки відібрала державну власність. Я проти того, щоби на коштах мільйонів українців жило чи 20, чи 30 українських чиновників і українських можновладців. Ми за справедливість. І ми будемо боротися за цю справедливість. І тому ми переможемо.

 

Куликов: Я дякую Арсенію Яценюку, всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». І запрошую до центрального мікрофона Олександра Голуба: Комуністична партія України. Пане Голуб, комуністи категорично проти пропозиції міністра економіки, а у виборчій програмі закликають повернути країну народу: тобто повернутися до державної власності. Але за радянської влади держава довела неспроможність ефективно організовувати економіку без силових методів. Навіть на початку 80-х генеральний секретар Юрій Андропов наказував влаштовувати облави на тих, хто в робочий час був не на роботі. Чи те, що я сказав, – це наклеп на радянську владу і комуністів?

 

Голуб: О, я так понимаю, что и... вы мне дадите возможность высказаться и по приватизации, и по наклепу.

 

Куликов: Ну, затуляти вам рота я не буду.

 

Голуб: Из этого исходя... исходя уже из того вопроса, который вы задали... Вы знаете, я уже когда-то здесь об этом говорил. Очень много нам рассказывают о том, какая была неэффективная советская экономика, что её нужно было лечить. Появилось очень много врачей, которые её собрались лечить. Пришли эти врачи, посмотрели на пациента, помыли руки... и вместо... и вместо того, чтобы лечить...

 

Куликов: Да. Но эти... эти врачи появились из недр самой Коммунистической партии.

 

Голуб: Не только. В том числе и из недр Коммунистической партии. И взялись... И вместо того, чтобы лечить пациента, начали шарить у него по карманам. Вот таким вот образом, собственно говоря, и произошло то, что произошло с эффективными собственниками, с предприятиями, о которых нам сегодня рассказывают. Вы знаете, я никогда не соглашусь с господином Порошенко о том, что были неэффективные предприятия и так далее. Извините, а тогда вопрос: а за счёт чего эти олигархи получили свои миллиарды? Сотни миллионов за счёт чего?.. Они что, построили здесь какие-то свои новые технологии? Они с нуля построили какие-то заводы? К слову говоря, и сам Пётр Алексеевич. Мы знаем, к чему он имеет отношение и так далее. На пустом месте? Красиво сегодня можно рассказывать про якобы «Криворожсталь» как эффективный пример приватизации, который есть. Ну, во-первых, честно говоря, якобы сказали, что государство заработало 5 миллиардов на «Криворожстали». Честно говоря, следов этих 5-ти миллиардов до сих пор найти не могут. Назовите фамилию того человека...

 

Куликов: Но это уже вопрос об использовании денег.

 

Голуб: Назовите фамилию того человека, который от имени государства получил эти 5 миллиардов. Почему-то не рассказывают о том, что та же «Криворожсталь» уволила более 10-ти тысяч рабочих, которых не имела права увольнять, согласно тому договору, который она подписывала. А 10 тысяч семей сегодня лишились фактически возможности трудовых людей. Мы давайте будем говорить о том, что «Криворожсталь» – я уже не беру, там, футбольный клуб, действительно, который был, и так далее... Всю социалку: детские садики, школы и так далее, – которая... всё это было сброшено. Об этом почему-то невыгодно сегодня говорить. И произошло это как раз... Без особой разницы, было это при «помаранчевых» либо было это при других. Эффективный собственник пришёл – извините – на… господин Порошенко здесь выступал – на его родную Винниччину. Поедьте туда, встретьтесь с людьми и посмотрите, что стало с сахарными заводами. Эффективный собственник порезал их на металлолом, вывез их за рубеж. И там оказались все эти миллиарды. И дело не в том, что неэффективный собственник, неэффективная собственность и так далее... Те люди, которые захватили эту собственность, – они не видят будущее. Они видят в наших людях и в нашей стране только ресурс, который нужно использовать. Деньги уже там, родственники лечатся, учатся там, отдыхают они тоже там. И вкладывают они в бизнес туда, а не сюда, в этом... И вот вам эффективный собственник. Поэтому я думаю, что есть вещи... Это достаточно, ну, принципиальный вопрос для Коммунистической партии. Те предприятия, те отрасли, о которых идёт речь... о стратегических, которые наполняют государственный бюджет, – они должны быть в государственных руках или под государственным контролем. Действительно, здесь я с Арсением Петровичем прав... Вот как это рассказывать?.. Министр рассказывает про неэффективных менеджеров. Но назначает этих менеджеров в том числе и этот министр. Значит, тогда он неэффективный министр. Если он назначает таких менеджеров на те или иные предприятия. Поэтому, безусловно, существуют разные модели экономического устройства по всем вот этим вопросам. Но понимаете как?.. Если мы хотим, чтобы всё было в частных руках, то тогда нужно забыть о социальном государстве, забыть о бесплатной медицине, забыть о бесплатном образовании, забыть о целом ряде вещей и отказаться от этого.

 

Куликов: А как можно...

 

Голуб: И пойти тогда... И пойти тем путём, которым мы уже идём на протяжении двадцати последних лет.

 

Куликов: А как можно забыть о том, чего никогда не было, господин Голубь?

 

Голуб: Вы знаете, было. Потому что совершенно очевидно, что и образование, и медицина сами по себе бесплатными не являются. Но вопрос в том, кто... кто за это платит. И в данном случае государство, обладая определённой собственностью, государство, получая прибыль в государственный бюджет, может выплачивать и выполнять свои социальные обязательства. Вы знаете, нам...

 

Куликов: Но прибыль-то откуда бралась?

 

Голуб: Нам очень много... нам очень много... К слову говоря, снова про «Криворожсталь». Так вот вы знаете, я понимаю: если бы лежало разрушенное предприятие, пошёл... пришёл какой-то собственник и поднял его, и продемонстрировал, как оно хорошо работает.

 

Куликов: Да. Но...

 

Голуб: Но «Криворожсталь» захватили. Когда...

 

Куликов: «Криворожсталь» – это просто притча во языцех.

 

Голуб: Безусловно.

 

Куликов: Да. А вопрос...

 

Голуб: Но раз он уже начал...

 

Куликов: Вопрос мой всё-таки...

 

Голуб: Андрей, если я сейчас начал с этой... Разрешите.

 

Куликов: Откуда бралась вот та прибыль? И каковой на самом деле была... Да.

 

Голуб: Ещё раз я вам расскажу, откуда... Я вам отвечу, откуда она бралась.

 

Куликов: Да-да.

 

Голуб: Вот если мы говорим о «Криворожстали», то «Криворожсталь»...

 

Куликов: Нет. Мы говорим о бесплатной так называемой медицине...

 

Голуб: Я ещё раз говорю:

Опубликовано: ICTV

аналитика

  • 19 декабря 2012Перспективы европейской интеграции Украины

    В студии программы "О главном" эксперты говорили о евроинтеграционных перспективах Украины и причины отмены визита Виктора Януковича в Москву. О чем это говорит? Какие перспективы европейской интеграции Украины, учитывая последний разговор между украин

  • 26 ноября 2012ВІД НЕДІЄЗДАТНОГО ПАРЛАМЕНТУ ДО НЕДІЄЗДАТНОЇ КРАЇНИ?

    Лідери опозиції заявляють, що новий парламент не почне роботу, доки не буде прийняте їх положення п

  • 13 ноября 2012КЛОУНОВ В РАДЕ БУДЕТ МНОГО

    ЦВК подсчитала, власть призвала, оппозиция не признала, и снова чешем правое ухо левой ногой. Так пахнет политическим кризисом или не пахнет?..

  • 11 ноября 2012КОМУ ВИГІДНА ПОЛІТИЧНА КРИЗА У ЧАСИ ГЛОБАЛЬНОЇ?

    оли і як запрацює нова Верховна Рада? Чи витримає країна ще одну затяжну політичну кризу

смотреть больше