ВІД НЕДІЄЗДАТНОГО ПАРЛАМЕНТУ ДО НЕДІЄЗДАТНОЇ КРАЇНИ?

ВІД НЕДІЄЗДАТНОГО ПАРЛАМЕНТУ ДО НЕДІЄЗДАТНОЇ КРАЇНИ?

Куликов: Доброго вечора. У прямому ефірі «Свобода слова». Я – Андрій Куликов. Лідери опозиції заявляють, що новий парламент не почне роботу, доки не буде прийнята їхня пропозиція щодо особистого голосування народних депутатів. Партія регіонів звинувачує опозицію у свідомому зриві роботи новообраної Верховної Ради, адже реалізувати опозиційну систему персонального голосування сьогодні технічно неможливо. Чимало експертів пророкують новому парламенту недовге життя. Коли почне роботу Верховна Рада і як голосуватимуть депутати? Експертів у студії «Свободи слова» запитуємо: чим загрожує країні недієздатний парламент? Відповіді – в режимі бліцу. Сергій Рахманін, «Дзеркало тижня».

 

Рахманін: Недієздатність парламенту може призвести до того, що головним чином на ситуацію в Україні впливатимуть не політики, а вулиця.

 

Куликов: Євген Копатько, соціологічна компанія R&B Group.

 

Копатько: Я полагаю, что если парламент работать не будет, значит, это политический кризис. Политический кризис – это значит обострение ситуации в стране. И то, что говорил Сергей, – и улица, и всё будет вместе. И тогда в стране будет совсем нехорошо.

 

Куликов: Тарас Березовець, компанія стратегічного консалтингу “Berta Communications”.

 

Березовець: Доброго вечора. Те, що ця теза почала дуже активно масуватися з перших днів, – навіть, коли парламент не був обраний, – свідчить про те, що, очевидно, є чимало людей, які були б незацікавлені в нормальній роботі парламенту. Але варто нагадати, що саме такий парламент з усіма фракціями, з усіма політичними партіями, – саме за нього проголосували українські громадяни. Значить, саме такий парламент вони і хочуть бачити.

Куликов: Олена Дяченко, аналітико-консалтингове бюро «Партія влади».

 

Дяченко: В першу чергу, це буде зрада виборців, які проголосували за народних депутатів, які згодом призведуть до цієї непрацездатності парламенту. Ну, а по-друге, та політична сила, яка виступить з такою ініціативою, просто продемонструє, що вона не варта того, щоби бути в стінах парламенту.

 

Куликов: Борис Кушнірук, економіст.

 

Кушнірук: Річ у тім, що у нас попередній парламент голосував за законопроекти помахом руки, навіть не читаючи їх. Тобто, депутати голосували, навіть не знаючи, за що. І я не знаю, що краще для країни: ці голосування невідомо за що з невідомими для країни наслідками, чи парламент, який паралізований, але, принаймні, не дає можливість для таких голосувань помахом руки.

 

Куликов: Дмитро Джангіров, журналіст.

 

Джангіров:Короткотермінова недієздатність парламенту – завжди на користь діючій виконавчій владі. Довготермінова недієздатність парламенту – завжди на користь радикальних сил. Але мені здається, що це теоретичне запитання. Ми вже тут вирішували теж дуже таке важливе теоретичне запитання, що буде, якщо опозиція не візьме мандати. Взяли мандати. Я думаю, що це добра нагода проговорити інше таке ж теоретичне запитання.

 

Куликов: Вадим Денисенко, газета «Коментарі».

 

Денисенко: Знаєте, я тут змушений буду погодитися з Джангіровим. Я вважаю, що цей парламент буде працювати – і працюватиме він ось, чому: тому що комуністи протягом наступних тижнів будуть розповідати про те, які олігархи погані, які вони злі, потім вони помножать всі свої побажання на два, отримають те, що вони хотіли, і почнуть голосувати разом з партіє олігархів; щодо самовисуванців і «тушок» – то вони також з'являться і також зроблять все від себе залежне, щоби помножити свої побажання на два і отримати хоч щось від партії влади.

 

Куликов: Павло Шеремет, телевізійний журналіст.

 

Шеремет: Я согласен с последним выступавшим, что рано еще хоронить только что избранный украинский парламент. И те резкий заявления, которые мы слышим с разных сторон, – это проявления торга и шантажа накануне распределения портфелей, потому что большинство украинских политиков понимает, что на сегодняшний день недееспособный парламент – это, в первую очередь, угроза экономической, а потом и политической независимости Украины. И в ближайшие год-два никто на такие резкие шаги здесь, в Украине, не пойдет.

 

 Глядачі у студії «Свободи слова» поділилися сьогодні за запитанням, чи буде нова Верховна Рада дієздатнішою за попередню. 67% глядачів у залів вважають, буде – це зелена крива, і 33% вважають, не буде – це червона крива. Активно працюйте із вашими пультами, пані та панове. А я запрошую до центрального мікрофона Сергія Саса, Всеукраїнське Об'єднання «Батьтківщина». Пане Сас, після того, як представники опозиції і ви в їх числі зібрали збори групи з підготовки першого засідання нової Верховної Ради, спікер парламенту Володимир Литвин заявив, що поміж причин таких дій опозиції, – необхідність виконання установки на недопущення початку роботи Верховної Ради. Ваші опоненти твердять, що формулювання, яке висунула опозиція про персональне голосування депутатів, не може бути виконано технічно. То хто дав установку на зрив роботи парламенту і чому опозиція зацікавлена у перманентній політичній кризі?

 

Сас: Доброго вечора всім присутнім і доброго вечора телеглядачі. Що стосується відповіді на поставлене питання – хочу зауважити наступне: уже юридичним фактом стало те, що вибори відбулися. Є офіційне підведення їх результатів. Характерною ознакою була тотальна фальсифікація на цих виборах. Ні для кого не секрет, що опозиційні сили, які обрались до парламенту… – я маю на увазі, в першу чергу, це Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», партія «Удар», партія «Свобода», – ішли на вибори з гаслами опозиційності діючій владі. І саме завдяки цій опозиційності вони отримали суттєву підтримку наших громадян. Одним із пунктів наших передвиборчих програм – я можу говорити за всіх, тому що це було присутнє у програмі кожної з цих політичних партій, – було те, щоби в кінці кінців встановити у Верховній Раді конституційний порядок. Порядок полягає в тому, щоби були виконані вимоги статті 84 Конституції України, статті 24 Закону «Про статус народного депутата України» і статті 47 регламенту Верховної Ради України, які передбачають особисте голосування народних депутатів в сесійній залі. Я хотів принагідно повідомити, що з цього приводу є, як мінімум, два рішення Конституційного Суду, де чітко вказано, – ще від 2008 року, номер 11РП, – де чітко зазначено, що народний депутат, обраний до Верховної Ради України, повинен голосувати особисто, і не має права голосувати за інших народних депутатів. Це чітко є записано в рішенні Конституційного Суду. Тобто, ми, коли прийшли на перше засідання підготовчої робочої групи, створеної відповідно до статті 13 регламент Верховної Ради України, поставили питання, що Верховна Рада наступного скликання, – 7-го скликання, – не може працювати в тому режимі, в якому вона працювала в 6-му скликанні. Я є свідком роботи Верховної Ради 6-го скликання, і повинен сказати, що…

 

Куликов: Свідком чи учасником?

 

Сас: Учасником і свідком. Тому хочу сказати, що тотальне і постійне невиконання приписів Конституції, інших законів – таких, як регламент Верховної Ради України, – привели до того, що останні роки і, особливо, останні сесії мені складно пригадати, коли хоча б один із законів приймався з дотриманням процедури. А, як відомо, політичні сили, які йшли на парламент, – більшість з них, – заявляли, що процедура і є саме демократії… Тому на першому засіданні ми демаршів ніяких не робили, як це повідомляли засоби інформації. Ми прийшли і заявили, що Верховна Рада починати повинна свою роботи з дотримання вимог Конституції. Ще раз повторюю: потрібно встановити – саме встановити, а не поновити, – тому що, на жаль, Верховна Рада не працювала відповідно до Конституції, – конституційний порядок у Верховній Раді України.

 

Куликов: Зрозуміло.

 

Сас: І всі голосування, починаючи з першого, після складання присяги, і вступ на посаду народних депутатів, повинні відбуватися чітко у відповідності до Конституції.

 

Куликов: Зрозуміло, пане Сас.

 

Сас: Пане Андрію, я завершу свою думку, тому що я не відповів на ваше запитання.

 

Куликов: А це тому, що ви пізно починаєте на нього відповідати.

 

Сас: Щодо неможливості вирішення, – я ще раз, – можливо, повторюсь, – але скажу: є 84 стаття Конституції, де передбачене особисте голосування, є статті, які я назвав, – не буду повторюватись, – закону про статус і регламенту. Але вони останнім часом не працювали. Що треба зробити, щоб вони запрацювали? На наше глибоке переконання, треба зробити абсолютно просту річ. І не треба навколо цих речей проводити таку складну і незрозумілу демагогію, яку намагаються провести представники більшості… Не більшості, а потенційної більшості у Верховній Раді. Треба просто прийняти одне просте рішення – в кінці кінців, ввести систему «Рада-3». Це так званий технічний комплекс, електронна система «Рада-3», яка працює у Верховній Раді вже з 2002 року, і з однією припискою: з клавішею – сенсорною клавішею – для особистого голосування. І проста така річ… До речі, положення про цю систему «Рада» я ще півтора року назад зареєстрував у вигляді законопроекту. Тому що положення треба прийняти обов'язково, щоб знати, як працює, як вона може не працювати, і щоб лічильна комісія, яка уповноважена здійснювати контроль за цією системою, могла чітко відслідковувати особисте голосування народних депутатів України.

 

Куликов: Олена Дяченко.

 

Дяченко: Пане Сергію, от, ви згадали про закон про регламент і про програмні положення ваших політичних партнерів. У зв'язку з цим, до вас запитання. Йдучи на вибори, об'єднана опозиція говорила, що «без Юлії Тимошенко ми не підемо», і пішла. Потім об'єднана опозиція говорила, що результати цих виборів сфальсифіковані, ми їх не визнаємо, – і визнала. Потім опозиція говорила, що п'ять округів ми не здамо, – і відбулося те, що зараз відбувається. Йдучи на засідання підготовчої групи, ви знали закон про регламент, який говорить про те, що в неї суто технічні функції, ви знали, що ваше питання принципово не може бути вирішено на підготовчій групі. Для чого ви зробили з цього… умовно кажучи, ввели свого виборця в оману? І друге запитання – про програмні положення вас і ваших партнерів. Рано чи пізно, поважна «Свобода» почне реалізовувати свої програмні положення щодо заборони абортів, щодо введення симетричного візового режиму, щодо конфіскації майна за порушення законодавства про громадянство. Скажіть, будь ласка, чи ви будете підтримувати реалізацію цих програмних положень цього вашого політичного партнера? Дякую.

 

Сас: Ну, мабуть, почну з головного питання сьогоднішньої передачі. Я категорично не погоджуюсь з тією тезою, що вирішити питання особистого голосування у Верховній Раді неможливо. І навіть підготовча група…

 

Дяченко: Пане Сергію, запитання було про підготовчу групу, а не про парламент.

 

Сас: І підготовча група може зараз прийняти політичне рішення елементарно просте – у підготовчій групі є представники тих політичних сил, які сьогодні складають більшість і опозицію в парламенті. І немає ніякої жодної проблеми винести на засідання ще цієї Верховної Ради, яке відбудеться 4-го грудня, проект постанови, – до речі, я вже його підготував на всяких випадок, – для того, щоб проголосувати і ввести систему «Рада» в дію, затвердити положення… І в такому випадку, Верховна Рада 7-го скликання почне роботу вже в новому режимі абсолютно без проблеми особистого голосування. Я передбачаю, що це перший крок. Перший крок. Наступним кроком буде…

 

Куликов: Я перепрошую, пане Сас. Пане Сас…

 

Сас: Так, будь ласка.

 

Куликов: Пане Сас, а оця підготовча група – вона ж до нинішнього складу Верховної Ради нібито не має відношення?

 

Сас: Я ще раз кажу, що в цій підготовчій групі… вона складається з двох частин: перша частина – це народні депутати діючого скликання, – і їх там є значна кількість, вони представляють всі фракції, які є в парламенті, і ті народні депутати, які вперше прийшли до парламенту, – вони ще не вступили на посаду народного депутата, тому що, відповідно до Конституції, вони вступлять на неї після складання присяги. Але якщо говорити про політичне вирішення – вірніше, технічно-політичне, – можна без проблем цією ще Верховною Радою вирішити це питання і розчистити поле для роботи Верховної Ради наступного скликання. Але я хочу сказати, що це перший лише крок в напрямку реалізації положення статті 84-ї Конституції. Наступним кроком…

 

Куликов: Так а чому не поставити тоді це питання на нинішній узгоджувальній раді?

 

Сас: Пане Андрію, дозвольте, я завершу своє речення. А наступним кроком повинно бути запровадження відповідальності. Тому що будь-яка норма, яка передбачає певний обов'язок, повинна мати санкції за невиконання цього обов'язку.

 

Куликов: І заохочення за виконання.

 

Сас: І санкції можуть бути, – я переконаний, посилаючись на досвід у парламенті, – аж до кримінальної відповідальності – зокрема, як це є в кнесеті Ізраїлю і в деяких інших країнах.

 

Куликов: І друге запитання пані Дяченко про ваші стосунки зі «Свободою», про те, як вони почнуть…

 

Сас: Із задоволенням я дам відповідь на це питання. Як я вже сказав, до парламенту пройшли, – ті, хто декларував, – три опозиційні сили: «Удар», «Свобода» і ВО «Батьківщина». І я абсолютно переконаний – щоби була певна перспектива опозиційної діяльності, щоби опозиція могла виконувати свої основні функції, до яких відноситься альтернатива владному курсу… Ну, це для українських реалій не підходить, тому що за два з половиною роки уряд не запропонував програми розвитку держави Україна парламенту, і програма уряду не є затвердженою.

 

Дяченко: Так ви підтримуєте введення графи «національність» чи ні?

 

Сас: Тому, за таких обставин, про це говорити не можна. Але можна говорити про контроль – парламентський контроль, в даному випадку, – за діяльністю влади. І в цьому плані я думаю, що саме єдність опозиційних сил буде вирішальною щодо перспективи, – отут задавалось питання, – і роботи парламенту 7-го скликання. Що стосується питання щодо окремих положень програм партійних, – я повинен вам сказати , що мова йде не про опозицію як єдину партійну структуру… Тому й партії різні, тому що програми різні. І в кожному конкретному випадку опозиція змушена буде проводити консультації для того, щоби вирішувати конкретні питання, які будуть виникати.

 

Дяченко: Тобто, ви не знаєте наразі? Ви не знаєте, чи підтримаєте…

 

Куликов: Зрозуміло. Зрозуміло. Дякую, пані Дяченко. Давид Жванія, народний депутат, самовисуванець.

 

Жванія: Согласитесь, что моральное право четко заявлять о том, что в новом Верховном Совете должно быть персональное голосование из всех фракций, которые прошли в парламент, имеют право только две: это «Свобода» и «Удар» – потому что они первый раз заходят в парламент, и ни одна из этих фракций, по сути, не была участником того, участником чего и вы, и я были на протяжении многих лет – имеется в виду, голосование не своими карточками. И это была естественная, обычная практика Верховного Совета. Позже разберем этот вопрос, почему так происходило и в чем такая… в чем вопрос и хитрость заключается. Дело в том, что вы, например, в парламент не ходили полтора года и ни за что не голосовали. Так неголосование – это тоже нарушение Конституции. Например, вы могли голосовать против или должны были голосовать против того, против чего вы против. Но вы вообще не ходили в парламент, по сути, игнорируя работу парламента. А каким образом тут защищать права Конституции и нормы Конституции? Поэтому дискуссия, на самом деле, необходима. И она назрела за многие годы в украинском парламентаризме однозначно. И мы все, без исключения, за, чтобы навести порядок и голосовать персонально в Верховном Совете. Для этого нужно определить день, когда мы голосуем, – например, раз в неделю, три раза в неделю, четыре раза в неделю…

 

Куликов: Понятно, господин Жвания. Понятно. Сергій Сас.

 

Жванія: Можно, я закончу вопрос? Смотрите, у меня вопрос очень простой… Вот, сегодня ваша политическая сила заявляет о том, что это ваш… скажем так, ваша обязанность – сегодня навести лад. Почему вы его не навели на протяжении стольких лет? Я с вами вместе был во власти, между прочим. Мы были в коалиции с вами вместе.

 

Куликов: Ну, так вы, наверное, тогда и знаете ответ на этот вопрос?

 

Жванія: Я хочу задать вопрос своему коллеге. Почему? Потому что…

 

Куликов: Потому что это вас до сих пор мучит. Я понимаю.

 

Жванія: Нет-нет-нет. Смотрите… Я – член рабочей группы. И если мы приходим, и из технической рабочей группы делаем политический орган, у меня вопрос: почему сейчас и почему так?

 

Куликов: Господин Жвания, у вас будет еще время при центральном микрофоне… Понятно. Сергій Сас.

 

Сас: Я хотів почати відповідь на питання з наступного, Давиде Важаєвичу… Ви завжди отак от якось хитро, ззаду наперед ставите питання, а відповідь насправді дуже проста. От, я, наприклад, вніс особисто для того, щоб голосування було особистим, чотири законопроекти. Скільки законопроектів, щоб особистим голосування було, внесли ви?

 

Жванія: Ни одного.

 

Сас: Ни одного. Ну от, відповідь на питання.

 

Жванія: А тому що ви фахівець з регламенту, а я – ні.

 

Сас: Відповідь на питання. Тому це питання мене цікавило, і я вніс особисто такі законопроекти.

 

Жванія: Правильно. Вы в другом коллективе работаете. Я работаю в другом.

 

Сас: І тому переконаний: колись треба починати. І настав той час, коли опозиція, маючи на увазі перспективу контролю влади, повинна з самого початку забезпечити конституційний порядок у Верховній Раді. З цього треба починати колись. І час для цього настав. А всі інші питання: голосування проти, за… – ми ніколи не заперечували і не можемо заперечувати один з основних принципів демократії – право більшості приймати рішення. Але ми вправі вимагати від більшості дотримуватися процедури при прийнятті рішення. Вибачте.

 

Куликов: Пане Сас, із запитання пана Жванії і вашої відповіді я роблю висновок, що простіше запроваджувати цю норму, коли в опозиції.

 

Сас: Я думаю, що не зовсім простіше запроваджувати цю норму, коли в опозиції. Цю норму потрібно запроваджувати тому, що я був… сподіваюсь... можливо, не самим, але активним учасником виборчої кампанії, і на всіх зустрічах, які доводилось проводити, це питання було одним із переліку.

 

Куликов: Зрозуміло. Дякую Сергію Сасу, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Прошу. Дякую. Всеукраїнське об'єднання отримає слово. Всі, хто відгукнувся на наше запрошення, пане Мохник, отримають слово. Лише комуністи, які не прийшли на наше запрошення, цього разу втратили слово…

 

Мохник: Насправді тут репліка… Але ж тут відбувається спекуляція навколо виборчої групи. Це ж дуже все просто.

 

Куликов: Обов'язково ви зможете поговорити і про це.

 

Мохник: Пане Андрію, одна фраза буквально.

 

Куликов: Одна фраза тут була від мене. Запитання було до Саса. Сас на нього відповів так, як вважав за потрібне. А я запрошую до центрального мікрофона Юрія Мірошниченка, Партія регіонів. Пане Мірошниченку, ну от, Конституція визначає, що народні депутати повинні голосувати персонально, особисто. Чому партія влади опирається цій конституційній нормі?

 

Мірошниченко: Партія влади вимагає виконання норм Конституції, регламенту і цілого ряду інших документів. Чомусь склалося враження, що лише наші колеги з опозиції ставлять це питання. Насправді, це неправда. І, певною мірою, ті всі дебати і демарші, які ми спостерігали під час роботи підготовчої групи, були спектаклем… виставою, яка, власне не спиралася на конфлікт. Адже при заяві про необхідність запроваджувати в роботі Верховної Ради практику персонального голосування, жодна з делегацій, яка була присутня на цій підготовчій групі, яка представляла наших колег, які позиціонують себе сьогодні як опозиція, як незалежні депутати, як і представники Партії регіонів… я підкреслюю, жоден з представників не заперечив проти цієї норми. І насправді, дійсно, Давид Важаєвич звернув увагу – ця група є технічною. Вона має визначити послідовність виступів, має визначити місця, де мають сидіти в залі та чи інша фракція, і так далі. Ми, на жаль, перетворили її в політичну трибуну для декларацій своїх політичних позицій. Мені здається, саме наслідки або запал передвиборчої боротьби, який був перенесений в залу для нарад, – він і спричинив отакий трошки емоційний перебіг подій. Я хочу сказати, що за цей період відбулося два засідання. У форматі широкому перше засідання проходило – за участю преси. І ще одне засідання було в – ужчому форматі – у Володимира Михайловича Литвина, який є керівником підготовчої групи, – і Сергій Сас теж був присутній, так само, як і я був присутній на цьому засіданні, – де йшлося вже не тільки про необхідність запроваджувати цю практику, але ще і про технічні вже питання, пов'язані з тим, у який спосіб реалізувати цю конституційну норму. І домовились ми на останньому зібранні про те, що на середу, коли буде засідання в широкому форматі, всі представники політичних фракцій і незалежних кандидатів запропонують своїх механізми. І, як ми зараз почули, пан Сас, уже, представляючи, напевно політичну силу, підготував свій варіант, як розв'язати цю проблему. Ми поважаємо цю думку і готові до цієї дискусії. Мало того, ми закликаємо.

 

Куликов: А чи готові ви голосувати за персональне голосування?

 

Мірошниченко: Голосувати за персональне голосування нам непотрібно, оскільки є припис конституційний, яки зобов'язує всіх народних депутатів реалізовувати своє право на ухвалення рішень особисто – тобто, персонально, – що передбачає голосування не лише представників більшості, але й представників опозиції, які так само мають обов'язки перед своїми виборцями. І щодо кожного законопроекту або проекту постанови, який розглядається Верховною Радою, вони зобов'язані особисто висловити своє ставлення: за, проти, утримався. Саме тому наша електронна систем а для голосування, яка має назву «Рада», має три кнопки: зелену, червону і жовту. Ми сподіваємось, що наші колеги, які сьогодні позиціонують себе як опозиція – хоча, ще це не доконаний факт... Я не знаю, чому вони вже себе визнали меншістю…

 

Куликов: Тобто, ви сумніваєтесь, що більшість буде за вами?

 

Мірошниченко: Ми сподіваємось про те, що вони так само принципово будуть ставитись не лише до представників Партії регіонів або більшості, але й до себе – так само будуть працювати з своїми депутатами, щоб вони були присутні на робочих місцях в момент голосування і висловлювали своє ставлення до того чи іншого закону шляхом голосування – причому, персонального голосування.

 

Куликов: Андрій Мохник, Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

 

Мохник: Пане Мірошниченку…

 

Мірошниченко: Так, пане Андрію?

 

Мохник: Ви можете пояснити, в чому різниця?.. От, є підготовча група з питання про ведення першого засідання, яка займається розсадкою, яка займається, хто буде в президії, порядок виступів, яка, по суті, формує проект порядку денного, і так далі. Але чомусь ця підготовча група не може ухвалити рішення про те, щоби ввести сенсорну клавішу для того, щоби були персональні голосування. В чому різниця? Тобто, розсадити депутатів можуть, ввести…хор Верьовки посадити на балкон чи поставити на балкон – можуть, президію – можуть, а от персональне голосування – не можуть.

 

Мірошниченко: Дякую, пане Андрію, за запитання. Ви щойно входите до парламенту, і я не хочу…

 

Мохник: Я перепрошую. Оці відмовки не треба.

 

Мірошниченко: Я не наголошую на те, що ви новий депутат. Ні. Я не в цьому контексті.

 

Мохник: Це ж не дає вам права фальшувати, правда ж, голосування?

 

Мірошниченко: Пане Андрію, я не хотів зневажливо поставитись. Я хотів просто роз'яснити, тому що я присутній, скажімо, під час роботи вже в другий раз підготовчої групи. А от Давид вважає, що вже кілька разів був присутній. Так от, просто функція цієї робочої групи… Вона не ухвалює рішення – вона готує рішення. Це дійсно технічна група для того, щоби узгодити позиції. А ухвалювати рішення буде Верховна Рада шляхом голосування.

 

Мохник: Тобто, коли ми прийдемо в перший день і ми не сядемо на свої місця… ця підготовча група…

 

Куликов: Пане Мохник, майте ж терпець дослухати.

 

Мірошниченко: Шановні колеги, я ще раз наголошую: коли ви говорите про, скажімо, прийняття постанови про спосіб голосування…

 

Мохник: Ми не говоримо про прийняття постанови. Ми говоримо про те, що підготовча група має підготувати перше засідання, на якому має бути визначений як порядок голосування… сенсорними клавішами.

 

Мірошниченко: От порядок голосування, який підготовлений у вигляді проекту постанови, скажімо, паном Сасом…

 

Мохник: Ні-ні-ні. Я перепрошую. Почекайте.

 

Куликов: Пане Мохник, ви теж почекайте. Дайте Мірошниченку договорити.

 

Мірошниченко: Дозвольте. Справа в тому, що, пане Андрію, нам не треба ухвалювати ніяких рішень. Всі рішення уже ухвалені. Спочатку – коли приймалась Конституція, потім – коли приймався закон про регламент. І там чітко виписано і навіть статті наводились – і конституційні статті, і статті регламенту, – де це все зафіксовано. І дуже багато наших експертів ставлять просте запитання: панове, які ще рішення вам треба ухвалювати? В Конституції це записано. Голосуйте особисто – і все.

 

Мохник: В чому проблема запустити сенсорну клавішу, яка вже є там на пульті?

 

Мірошниченко: Я цитую, – на жаль, вас не було під час останніх наших зборів, – я цитую виступ нашого колеги Миколи Мартиненка, який сказав: панове, – я цитую його, можливо, не дослівно, але цитую, – панове, де записано, якою постановою, яким законом вводилась система для голосування, – електронна система для голосування – «Рада», яка діє зараз? Ніде і ніколи ми окремих рішень не ухвалювали. Це було розпорядження голови Верховної Ради, який ввів, і так далі. Ми ж перетворили, і, певною мірою, увійшли в колізію… бо ми вимагаємо якихось рішень, – а рішень, фактично, ніяких не треба ухвалювати. Треба їх виконувати. От з цього треба починати, шановні.

 

Мохник: Що вам заважало їх виконувати у шостому скликанні? Що?

 

Куликов: Сергій Сас.

 

Мірошниченко: Прошу.

 

Сас: Пане Юрію, от, все те, що ви говорите, знаєте, до чого зводиться? Що теоретично – кобила, а практично – не везе. Розумієте? От дивіться… От, ви говорите, що є в Конституції написано, є написано, значить, в законах двох, а не працює! Так давайте…

 

Мірошниченко: Так давайте. Так візьміться, голосуйте особисто. От, прийдіть в залу, і вся ваша фракція хай особисто голосує за кожен законопроект.

 

Сас: Ні-ні-ні, ну не перебивайте. Колега ось тільки що задав питання. Яка проблема ввести технічний механізм контролю за голосуванням? І проблеми немає. А ви знову заводите наш… цитуєте Мартиненка, цитуєте ще когось. Давайте приймемо рішення – і ніяких проблем не буде взагалі.

 

Куликов: Добре. Тепер послухаймо Мірошниченка. Послухаємо Юрія Мірошниченка ще раз.

 

Мірошниченко: Шановні і присутні тут глядачі, і ті, хто нас дивиться по телевізору… Така дивна у мене ситуація – коли ми самі себе закликаємо виконувати закон…

 

Сас: Ні, я ще не завершив запитання. Пане Юрію! Пане Юрію!

 

Куликов: Пане Сас.

 

Сас: Ні, одну секундочку. Пане Юрію, от ви говорите, що підготовча…

 

Куликов: Пане Сас, ви не завершили запитання, а Мірошниченку цілий час не дають завершити бодай одну відповідь. Ну майте ж ви терпець дослухати…

 

Сас: Він у вас регулярно завершує. Так що дайте питання задати…

 

Куликов: Що він у нас завершує? Сьогодні завершуватиме Жванія.

 

Сас: Пане Андрію, от дивіться… Він же сказав, пан Юрій, що основним питанням, які повинні розглядатися, – певні питання технічного порядку, а далі – голосування. І це все відноситься до повноважень… до підготовки цих питань підготовчою групою. А обрання голови Верховної Ради передбачає голосування? – Передбачає.

 

Мірошниченко: Обов'язково. Верховною Радою голосування.

 

Сас: Формалізація фракцій передбачає? – Передбачає.

 

Мірошниченко: Верховною Радою.

 

Сас: Верховною Радою. Так от, про це ми ж і говоримо – щоб Верховна Рада не починала з порушення конституції, а давайте зробимо так, щоб голосування було особисте з першого голосування Верховної Ради сьомого скликання.

 

Мірошниченко: Пане Сергію, я перекладаю для людей ваші промови – «давайте ми будемо виконувати закони». Так кого ви закликаєте?

 

Сас: Разом з вами. Як?.. Владу.

 

Мірошниченко: Нас? Ми готові. Давайте, тепер і ви так само будете готові.

 

Сас: Так яким же боком ви готові, якщо ви не хочете голосувати за це?

 

Куликов: Я хочу, щоби у цю парламентську дискусію втрутились нарешті експерти. Сергій Рахманін.

 

Рахманін: Пане Юрію.

 

Мірошниченко: Прошу.

 

Рахманін: Все-таки вкотре переконався, що ви не тільки гарний юрист, а ще й гарний політик – вам вдавалося уникати прямої відповіді на абсолютно пряме питання. Коли ви говорили про те, що Партія регіонів не тільки не заперечує, а вона вимагає цього, – це мені нагадало, як Віктор Федорович, коли ще тривав судовий процес над Тимошенко, його на Заході запитали, як він ставиться до очевидних порушень норм прав, він сказав: «ми поділяємо ваш більш». От, приблизно так Партія регіонів… Тобто, ви поділяєте цей біль. Я розумію. Я поставлю питання в іншій площині. Ще перед тим, як зібралася Конституційна асамблея – дорадчий орган, який має працювати над проектом майбутньої Конституції…

 

Мірошниченко: Змін до Конституції. Змін. Важливо.

 

Рахманін: Вона збиралася в Інституті держави і права. Виступало десь п'ятнадцять професорів права, переважна більшість з яких брала участь у підготовці Конституції 96-го року, яка, судячи з усього, буде брати участь у розробці нового проекту змін до Конституції. Так от. з п'ятнадцяти десять зауважили, що необхідно ввести – підкреслюю – кримінальну відповідальність за порушення норм Конституції. Ви поділяєте точку зору, що у майбутній Конституції має бути записано, що депутат або будь-який громадянин, який порушує Конституцію, має нести кримінальну відповідальність?

 

Мірошниченко: Давайте ми розберемось з нормою про імунітет депутата.

 

Рахманін: Так чи ні? Тут немає «погана Конституція, добра, погане право»…

 

Мірошниченко: Я вважаю, що політик має нести політичну відповідальність за свої дії.

 

Рахманін: Тобто, ви проти кримінальної відповідальності за порушення Конституції?

 

Мірошниченко: Я прямо відповів на ваше запитання.

 

Рахманін: Тобто, проти?

 

Мірошниченко: Я вважаю, що за політичні проступки має бути політична відповідальність, за кримінальні проступки має бути кримінальна. В даному випадку, це політична відповідальність.

 

Рахманін: Конституція передбачає, що всі рівні перед законом.

 

Мірошниченко: Точно.

 

Куликов: Вадим Денисенко продовжує ряд експертних запитань.

 

Денисенко: Насправді, всю цю дискусію можна звести до одного – до того, що Партія регіонів, а також її майбутні сателіти зроблять все від себе залежне для того, щоби індивідуального голосування в парламенті не було. І я думаю, що на цьому насправді можна продовжувати дискусію, можна не продовжувати, але де-факто все це виглядає так. Тобто, чому це так відбувається, – я думаю, що теж ми всі прекрасно розуміємо, що, в принципі, картки збираються, і далі, що, по-перше, люди не ходять в парламент, по-друге, – є певні рішення, за які треба проконтролювати, як люди голосують. От і все.

 

Мірошниченко: Я не можу погодитись з вашою тезою.

 

Денисенко: Але я насправді хотів би відійти від цієї дискусії, тому що…

 

Мірошниченко: Ви за мене говорите. Я не можу погодитись з вашою тезою.

 

Куликов: Пане Мірошниченко, я бачу, що до вас теж причепилася тепер ця звичка. Дослухайте пана Денисенка, а я зроблю все, щоб дослухали вас потім.

 

Мірошниченко: Я перепрошую. Дякую.

 

Денисенко: І насправді у мене запитання… Я хотів би відійти від дискусії про те, як будуть голосувати в парламенті. Запитання дуже просте. Пан Чечетов заявив про те, що уже 40 самовисуванців написали заяву про вступ до майбутньої більшості на чолі з Партією регіонів. В принципі, у мене дуже просте запитання: ви бачили ці заяви? Чи справді це правда? І друге запитання: що ви все ж таки подаруєте комуністам, щоб вони разом з вами голосували?

 

Мірошниченко: Напевно, пан Чечетов знає більше, ніж я. Я нічого не знаю про такі заяви. Це перше. А друге – я повернусь…

 

Денисенко: Тобто, насправді жодних заяв не було. Але я хотів просто почути.

 

Мірошниченко: Ні, я не сказав, що їх не було. Я про них не знаю. А як уже сказав Сергій, я як правник, ніколи не роблю твердження в тих питаннях, де я не маю фактів. Але хочу повернутися до вашої тези або припущення, що Партія регіонів не зацікавлена в особистому голосуванні. Насправді, питання довіри і легітимності Ради, в першу чергу, стосується правлячої політичної сили. І ми абсолютно чітко усвідомлюємо, що ганьба за голосування чужими картками, в першу чергу, буде стосуватися тієї політичної сили, яка утворить більшість. Саме тому…

 

Денисенко: Але толку від цієї ганьби? Ми живемо з нею двадцять років.

 

Мірошниченко: Дозвольте я… Я розумію, що це двадцять років. І багато яких питань нам треба змінювати в своїй практиці і в своєму житті, якщо ми говоримо про крок до Європи і побудову демократії. Так от, я очікую, тому що наша фракція готує проект рішення, який стосуватиметься запровадження системи персонального – я наголошую – персонального голосування… І тут вже говорили про кілька варіантів… Зокрема, або це буде американський варіант, як голосують в Конгресі Сполучених Штатів – тому що проблема персональних голосувань існує в усіх парламентах. І, скажімо, в Конгресі за півгодини до голосування є дзвінок, і всі конгресмени збираються на момент голосування, і голосують, скажімо… там голосують бюлетенями. В німецькому парламенті так само є практика негативного голосування – коли ставлять питання, хто против якогось закону. В інших парламентах є практика, коли голосують, – і, до речі, в Україні теж була така практика, – коли розглядають кілька днів – скажімо, пленарний тиждень, – чотири дні розглядають законопроект, і один день голосують. Така практика теж може бути розглянута. І саме серед цих пропозицій, цих варіантів буде вестися дискусія. Я очікую, що в середу ми проаналізуємо всі і консолідовано ухвалимо рішення разом з нашими колегами, які, власне, сьогодні особливо емоційно коментують його під час роботи нашої підготовчої групи. Тому не треба зразу списувати це питання як таке, яке ніколи не вирішиться.

 

Куликов: Я дякую Юрію Мірошниченку, Партія регіонів.

 

Мірошниченко: Дякую вам.

 

Куликов: І після нетривалої перерви при центральному мікрофоні буде Андрій Мохник, Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

(РЕКЛАМА)

 

Куликов: У прямому ефірі «Свобода слова». Глядачі у студії поділилися за відповіддю на запитання, чи буде нова Верховна Рада дієздатнішою за попередню. 67% вважають, буде – зелена крива, 33% – не буде – червона крива. При центральному мікрофоні – Андрій Мохник, Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Пане Мохник, ваша політична сила обіцяла в разі, якщо не вдасться ввести політичну боротьбу в парламенті, вдатися до позапарламентських методів. Новий парламент ще навіть не зібрався, а ви, схоже, вже переходите до позапарламентських методів. Я маю на увазі нещодавній марш у Харкові проти нелегальної іміграції, організований прихильниками «Свободи» – власне, «Свободою», – під час якого лунали пронацистські гасла, – як от, наприклад, “зіг хайль”. Це превентивна демонстрація сили?

 

Мохник: Дякую за ваше питання. Хочу сказати, що ми позапарламентською діяльністю займалися весь цей час. І ми не збираємося її випускати з нашого поля зору. Це перше. А друге – я все-таки хотів би перш, ніж відповісти на ваше питання, дати в розвиток отої дискусії наше розуміння і бачення питання персонального голосування, тому що вважаю…

 

Куликов: А можна спершу відповісти на моє запитання, а потім дати розвиток?

 

Мохник: Пане Андрію, тому що вважаю, що насправді це – одне з ключових питань, тому що за…

 

Куликов: Ну, гаразд. Нехай…

 

Мохник: …майже за три роки правління Віктора Януковича ми побачили, що король голий. На останніх парламентських виборах опозиційні політичні сили отримали більшість згідно з виборчими списками, які були виставлені «Ударом», «Свободою» і «Батьківщиною». Наступне питання – це питання, власне, того, що питання неперсонального голосування, на якому наполягає все-таки Партія регіонів, – це останній рубіж фальсифікації. Тобто, вони фальшували вибори, починаючи з ухвалення того закону, і далі за тим… окружні виборчі комісії, потім – боротьба на мажоритарних округах, яка стала відома всьому світу, і ми побачили і 215-й округ, і 223-й… Тепер зараз іде скупка кандидатів поки що, – але все-таки народних депутатів України сьомого скликання. Когось залякують, когось купують, підкуповують посадами, перспективами і так далі для того, щоби сформувати свою більшість… Але останній рубіж – це все-таки те, що вони відмовляються від персонального голосування. Тому що зібрати карточки набагато легше, а реальних депутатів привести в зал, і щоби за кожен законопроект голосували, – це Партія регіонів зробити не може. Ну, один раз, можливо, їм це вдасться, ну два, ну десять… Але ж законопроектів ухвалюється набагато більше. І тому в даній ситуації вони і так з'їжджають з цієї теми, розказуючи, що є норма Конституції, нічого не треба робити… Але…

 

Куликов: Ну, у нас багато депутатів – навіть, майбутніх, – вміють з'їжджати з теми, пане Мохник.

 

Мохник: Але якщо би ця норма була запроваджена, ми би побачили, що насправді вони не можуть сформувати цю більшість, і, відповідно, навіть обіцяючи комуністам небачені преференції, вони все одно не зможуть щоразу голосувати більшістю, тому що тої реальної більшості немає – є тільки карточки. Тепер – щодо того…

 

Куликов: А, до речі, депутатам чи майбутнім депутатам від «Свободи» теж роблять пропозиції? Мажоритарникам, я маю на увазі.

 

Мохник: Ну, я обраний за виборчим списком, номер третій, і не можу відповідати за мажоритарників. Але, очевидно, є різні моменти. І ми це бачимо, – зокрема, наприклад, щодо Ірини Сех, – коли здійснюється тиск на бізнес її чоловіка, і так далі. І це відбувалося під час виборчої кампанії. І на сьогодні ще це не припинилося. І я думаю, це один з факторів, власне, залучення до їхньої парламентської більшості. Тепер – щодо того маршу, який був проведений у Харкові. Так, дійсно, питання нелегальної іміграції і боротьби з нею – це одне з ключових питань нашої програми захисту українців. І можу сказати, що провокацію на будь-якому великому заході зробити дуже легко. Якщо ви звернули увагу, на тому уривку спеціальні люди в масках прийшли і крикнули, і саме цей епізод потрапив в Інтернет. Нічого іншого немає. «Свобода» завжди виходить на свої акції без масок. Наші активісти, власне, нічого не приховують. Наші активісти йдуть з узгодженими банерами. Ну, я вже не буду говорити про якісь маячливі ці кричалки, які не мають жодного змісту, – тільки набор певних фраз, які мають дратувати пересічного громадянина і вказувати, що «Свобода» – нібито там якась нацистська партія, чи ще якась. Ми є українські націоналісти. Ми цього не приховуємо.

 

Куликов: І у вас немає своє служби безпеки, яка б вчасно цих молодиків витурила з вашого мітингу чи ходи?

 

Мохник: Ну, насправді, ми над цим працюємо. І якщо ви помітили, що впродовж останніх років жодного такого відео ні з масових акцій у Львові, ні з масових акцій у Києві, де марш за визнання ОУН-УПА, який пройшов у Києві 14-го жовтня цього року, де було понад 30 тисяч українців, які вийшли підтримати, власне, визнання Української повстанської армії, – жодної такої провокації не було. Зрозуміло, що в Харкові у нас не настільки сильна організація, як у Києві. Але ми робимо висновки. Звісно, будемо підсилювати нашу оцю службу безпеки внутрішню. І, зрозуміло, не будемо допускати отих провокацій, які здійснює чинна влада. Бо ви якщо подивитеся заяви, наприклад, Кернеса, Добкіна, то, власне, це вказує на замовників цієї провокації. Дякую.

 

Куликов: Павло Шеремет.

 

Шеремет: У меня есть к вам вопрос… Несколько лет подряд партия «Свобода» – это была такая страшилка, которую использовали политические оппоненты, власть для того, чтобы управлять электоратом, влиять на политические процессы… Справедливости ради, стоит отметить, что часто партия «Свобода» давала поводы для того, чтобы её изображать вот так… чтобы её активистов и руководителей изображать вот такими неадекватными жестокими людьми. Но последние месяцы – и особенно, во время выборов, – серьезные были изменения и в риторике лидеров «Свободы», и в поведении активистов «Свободы»… И, в принципе, Тягнибок иногда выглядел как самый миролюбивый и здравый украинский политик, если говорить о других лидерах украинских партий. Но вот этот марш, о котором сказал наш уважаемый ведущий, в Харькове он, в общем, сразу вернул многих экспертов к этой реальности. Потому что много есть проблем в Украине, но точно не проблемы нелегальной иммиграции. Я бы понял такой марш в Краснодаре, в Санкт-Петербурге, в Москве, и даже в Ханты-Мансийске на Севере – вот, я сегодня оттуда вернулся, – там проблема таджиков, узбеков и прочих нелегальных мигрантов стоит очень остро. Но точно не в Украине. Наверняка, будет очень много ваших политических оппонентов, которые опять попытаются превратить «Свободу» в такое пугало для того, чтобы поставить под сомнение тот безусловный политический успех, который ваша партия продемонстрировала на выборах. Скажите. пожалуйста, обсуждается ли сейчас в руководстве «Свободы» тема о том, что нужно как-то скорректировать лозунги, нужно все-таки не поддаваться на провокации, нужно стать мягче и толерантнее, и превратиться из партии украинских националистов, представляющих, в основном, западные районы Украины, в партию действительно украинцев, которые представляют и Восток, и Запад, и в целом всю страну?

 

Мохник: Дякую. Дуже багато ви нагромадили… Перше – очевидно, що оте пугало, про яке ви говорили, воно не спрацювало, і за “Свободу” голосували не тільки на Західній Україні, а якщо ви подивитеся, і в центрі, і на сході, і в нас є два депутата на Лівобережній Україні – в Києві, зокрема, Андрій Іллєнко, який обирався на Троєщині, Лісовому і Райдужному масиві, і Юрій Бублик, який є кандидатом-мажоритарником на Полтавщині. Тому питання, хто ж там щось хотів використати – очевидно, це їхні були проблеми, воно не спрацювало. Це перше питання. Друге – щодо того, що є багато приводів. Якщо ви назвете хоч один привід, що “Свобода” показувала себе якимись нелюдами, - ну, я можу, готовий послухати. Але, очевидно, ви таких прикладів не наведете.

 

Шеремет: …Тот, который у всех на слуху, один из самых последних…

 

Мохник: Наприклад?

 

Шеремет: …когда прекрасную украинскую певицу Гайтану, в общем, на мой взгляд, обидели, поставив под сомнение, что она достойна представлять Украину на «Евровидении», и именно по вот таким расовым причинам, а не по ее качествам как певицы. Вы знаете эту историю. И таких примеров можно еще набрать.

 

Мохник: Я перепрошую. Пане Шеремет, ну ви ж досвідчена людина, і ви знаєте, що таке расизм. От скажіть, будь ласка, ота фраза Сиротюка – вона хіба підпадає під расизм? Очевидно, що ні. Що таке расизм – от скажіть, будь ласка?

 

Шеремет: Она была обидная, она была, на мой взгляд, безответственная.

 

Мохник: Ну, можливо, ми… Ви мені зараз говорили дуже прикрі слова – ви говорили, що в нас якась нелюдська організація, в нас, там, не знаю, «звериный оскал национализма», як це колись називалося в Совєцкому Союзі і так далі.

 

Куликов: Насправді, пане Мохник, я маю втрутитися – Шеремет такого не говорив. Він говорив, що деякі експерти, а також що може скластися враження.

 

Мохник: Почекайте…

 

Куликов: Навпаки, Павло Шеремет сказав, що…

 

Мохник: Що?

 

Куликов: …про безсумнівний політичний успіх вашої партії…

 

Мохник: Ну хіба це можна заперечувати?

 

Куликов: Так от, ясно, що це вам приємно і ви не заперечуєте.

 

Шеремет: Но то, что “нелюдская организация» и «звериный оскал» – этого я точно не произносил.

 

Куликов: Так от, зокрема, на думку пана Шеремета, наскільки я її правильно зрозумів…

 

Мохник: Щодо вашого основного питання – ні, ми не збираємося змінювати свою програму захисту українців; ні, ми не збираємося перекваліфіковуватися в націонал-демократів чи ще в когось. Ми є українські націоналісти, ми ведемо цю лінію. Да, звісно, питання сучасності, вони потребують певного коригування, але якщо ви побачите і зрівняєте нашу програму і які корективи були внесені – то, зокрема, питання нелегальної міграції. Очевидно, ви вже давно не були, наприклад, в Харкові, і ви не знаєте, яка ситуація, наприклад, там з нелегальними мігрантами-в’єтнамцями: коли, наприклад, ми змушені були захищати завод “Гідромодуль”, тому що в’єтнамська громада викупила собі землю, побудувала пагоду, і частина цього заводу, як вони сказали, по фен-шую, їм треба, щоб вона їм належала. І ми мусили цей “Гідромодуль” захищати, тому що нам, ну, знаєте, їхній фен-шуй якось нецікавий; тому що є підприємство, яке працює, новітні технології і так далі. І такого дуже багато. Ви зайдіть на Барабашовський ринок, і ви все побачите. Тому питання нелегальної міграції ми включили в нашу програму захисту українців – це ж нормально.

 

Куликов: Дмитро Джангіров.

 

Джангіров: Дуже добре, що ви поки що не з'їжджаєте з теми і більш-менш відповідаєте відкрито. У мене два питання. одне дуже коротке – от, з вашої програми: чи ви будете реалізовувати, ну, скажімо, в законодавчій ініціативі – мені це дійсно дуже цікаво – пункт про те, що здорові і дорослі українці мають право носити з собою зброю…

 

Мохник: Психічно здорові.

 

Джангіров: Ну, зрозуміло. Психічно нормальні дорослі українці можуть придбати і носити з собою зброю. Це перше, коротке, запитання. І друге – може, трохи воно теж, нагромаджу, але от я вам скажу, яке в мене враження, скажімо, від того, про що розповідав пан Сас, – от про цю робочу групу – те, що він розповідав. Мені здається, що або хтось хоче працювати, або хтось виправдовує, як не працювати. Тому що в перший день, зрозуміло, будуть всі депутати – ну, без п’ятьох, які не обрані; ніхто в цей день не буде голосувати за когось картками, всі будуть на своїх місцях; чому в цей день не можна винести на голосування – чи то буде зміна до регламенту, чи постанова Верховної Ради, чи інший законодавчий чи підзаконний акт про внесення сенсорної клавіші?

 

Мохник: Отже, на перше питання. Звісно, це наша програмова засада – те, що психічно здорові українські громадяни мають право на володіння вогнепальною і холодною зброєю. В цьому плані… це, я думаю, нормальна річ, тому що насправді сьогодні ми бачимо, з одного боку, бандитів, які озброєні і ніхто їм не указ, а з іншого боку, ми бачимо підрозділи міліції, які сьогодні здійснюють бандитські дії, і теж на них управи немає. Ну, і в даному випадку українці залишені сам-на-сам з тим свавіллям, яке мають і від правоохоронних органів, і від, власне, бандитів.

 

Куликов: А як законодавчий орган парламент не може впливати на поведінку правоохоронних органів?

 

Мохник: Я перепрошую, може. Так само, як казав Ігор Мірошниченко, я якраз до цього хотів перейти.

 

Куликов: Ігор чи Юрій?

 

Мохник: Да, Юрій Мірошниченко.

 

Шеремет: Разве граждане могут отстреливаться, если к ним в квартиру стучится милиция?

 

Мохник: Громадяни можуть відстрілюватися, коли це вимагають міри необхідного захисту. Тому тут… це все нормально. Наступне питання – це питання, власне…

 

Джангіров: Я прошу уточнити: а чому вогнепальна, а не травматична?

 

Мохник: Тому що травматична зброя в багатьох випадках набагато небезпечніша, ніж вогнепальна. Тому що коли в життево важливі органи потрапляє, наприклад, пластикова куля, то це дуже часто більш небезпечно, ніж це від вогнепальної зброї. Ну, так фахівці кажуть. З одного боку. Але питання щодо того, яким чином там – постанова, не постанова…

 

Джангіров: Прийняти в перший день, коли всі будуть на своїх місцях.

 

Мохник: Я зрозумів. Ну, вам же ж представник президента, я так зрозумів, представник гаранта Конституції, чітко пояснив…

 

Голос: В минулому складі.

 

Мохник: Ну, зараз він ще досі чинний… Відповідно, він чітко пояснив, що не треба ухвалювати жодних законодавчих рішень з цього питання, але технічне рішення щодо запровадження сенсорної клавіші – це може ухвалити підготовча група з проведення першого засідання. Все дуже просто. Вона готує, – я вже не буду тут повторювати – вона розсаджує депутатів. Це ж рішення є – ну, ніби як не обов’язкове, але все одно всі сідають так, як домовилися, і як сідає президія, ну, і так далі. Тобто, яким чином проводиться перше засідання. І тут же…

 

Джангіров: Ну, Верховна Рада може це технічне рішення прийняти?

 

Мохник: Ні, це рішення в компетенції підготовчої групи з…

 

Джангіров: Ну, якщо в компетенції робочої групи – значить, і Верховної Ради точно. Більше, воно покриває менше.

 

Мохник: І що? Так чому в підготовчій групі, в якій є представники всіх політичних сил, всіх фракцій, в тому числі і самовисуванців, – чому підготовча група не може це рішення ухвалити? Або не хоче – тут є питання. От якщо хочуть, то ухвалять; якщо не хочуть, то, очевидно, буде продовжуватися та сама ситуація, яка…

 

Куликов: Це рішення все одно...

 

Джангіров: Це якраз питання принципу.

 

Куликов: …все одно має голосувати Верховна Рада.

 

Мірошниченко: Всі технічні способи голосування все одно має Верховна Рада проводити.

 

Мохник: Та це не технічне. “Рада – 3” – ця електронна система, вона запроваджена з 2002 року. Там зараз поставлена сенсорна клавіша, яка апробована, є всі сертифікати, все нормально, – залишилася просто політична воля для того, щоб це запустити все.

 

Куликов: Я дякую Андрію Мохнику, Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, і після нетривалої перерви при центральному мікрофоні буде Володимир Курінний із партії “УДАР”.

(РЕКЛАМА)

 

Куликов: У прямому ефірі «Свобода слова». Глядачі у студії поділилися за відповіддю на запитання: «Чи буде нова Верховна Рада дієздатнішою за нинішню?» «Буде», вважають 67 відсотків у залі. Це зелена крива. «Не буде» – 33 відсотки – червона крива. А при центральному мікрофоні Володимир Курінний: партія «Удар». Пане Курінний, ваші потенційні союзники у Верховній Раді: всеукраїнське об’єднання «Свобода» – організували у Харкові марш, під час якого лунали гасла, за які у Європі, а тим паче у Німеччині, можна потрапити до ув’язнення. Як це впливає на перспективу вашої співпраці?

 

Курінний: На сьогоднішній день у країні головне питання – це питання подолання тої політичної і економічної кризи, яка існує. І тому говорити про ті розбіжності, які, без сумніву, є між партією «Удар» і партією «Свобода»... І їх дуже багато: цих розбіжностей. Але на часі і на порядку денному не стоїть питання говорити про ті розбіжності. Ми сьогодні повинні вирішити головне питання: як буде... як ми будемо долати, по-перше, той... ті наслідки роботи так званої влади, яка сьогодні є, на жаль. І це економічна криза перш за все, соціально-економічна. По-друге, це фальсифіковані вибори, точку... крапку в яких ще не поставлено. По-третє, це конституційна робота Верховної Ради. Ми дійсно – тут уже говорили і ми це підтверджуємо – є новою політичною силою. І ми хочемо, щоб це була... з приходом нових політичних сил у парламент це був новий парламент, який працював би за європейських традицій, який працював би по нових правилах, без піаністів. І тому ми приєдналися до вимоги на робочій групі щодо того, що повинно обов’язково бути впровадження системи «Рада-3». І тут немає ніяких ультиматумів. До речі, якщо хтось дивився засідання тої робочої групи, то було чітко зрозуміло, що партія Регіонів просто не мала політичної волі підтримати такий крок: чесний, відвертий крок: про те, що давайте зараз зробимо перерву, як ми пропонували, зберемо по одній уповноваженій особі, за півгодинки напишемо проект постанови... Тим більше, що вже декілька разів такий проект був написаний і голосований у шостому скликанні. І після цього підтвердимо підписами представників цих політичних сил. І ще більше...

 

Куликов: Пане Курінний...

 

Курінний: Я перепрошую: іще одне зауваження. Отут дуже багато говорили про те, що робоча група – це так званий технічний орган. Я хотів би сказати, що це приклад такий... яскравий приклад подвійних стандартів влади, яка сьогодні у нас в Україні є. Бо ми сьогодні від представника Партії регіонів, який є одночасно і головою Верховної Ради шостого скликання, почули, що – я маю на увазі, представник Партії регіонів у робочій групі, бо саме Володимир Литвин представляє Партію регіонів у робочій групі... і обраний цією партією за допомогою самовисуванців головою робочої групи. Так от якраз він сьогодні заявив, що робоча група не тільки може приймати будь-які рішення, а вона навіть може бюджет приймати. Сьогодні він запропонував, що можна внести бюджет і так далі, і тому подібне. Тому питання виконання Конституції України – це питання номер один для початку роботи нової Верховної Ради України.

 

Куликов: Ви сказали, що ультиматумів, мовляв, не було. А як же із заявою Арсенія Яценюка, що якщо не пройде положення про особисте голосування на робочій групі, то – ну, на підготовчій групі... то опозиція не стане брати участі у роботі парламенту? Це не є ультиматум?

 

Курінний: Ну, по-перше, на робочій групі мова йшла про те, що якщо не буде прийнято таке рішення, то, в принципі, подальша робота в робочій групі не має ніякого сенсу. Тобто все буде передавлюватися більшістю, яка вже на той час була у Партії регіонів у складі робочої групи. І таким чином, навіщо нам грати роль меблів у спектаклі, який вже практично розписаний... кожний крок сценарію?

 

Куликов: Так а все ж таки заява Я



Опубликовано: ICTV

аналитика

  • 19 декабря 2012Перспективы европейской интеграции Украины

    В студии программы "О главном" эксперты говорили о евроинтеграционных перспективах Украины и причины отмены визита Виктора Януковича в Москву. О чем это говорит? Какие перспективы европейской интеграции Украины, учитывая последний разговор между украин

  • 26 ноября 2012ВІД НЕДІЄЗДАТНОГО ПАРЛАМЕНТУ ДО НЕДІЄЗДАТНОЇ КРАЇНИ?

    Лідери опозиції заявляють, що новий парламент не почне роботу, доки не буде прийняте їх положення п

  • 13 ноября 2012КЛОУНОВ В РАДЕ БУДЕТ МНОГО

    ЦВК подсчитала, власть призвала, оппозиция не признала, и снова чешем правое ухо левой ногой. Так пахнет политическим кризисом или не пахнет?..

  • 11 ноября 2012КОМУ ВИГІДНА ПОЛІТИЧНА КРИЗА У ЧАСИ ГЛОБАЛЬНОЇ?

    оли і як запрацює нова Верховна Рада? Чи витримає країна ще одну затяжну політичну кризу

смотреть больше